Історія ця з'явилась давно.
Молімо бо небо!
Щоб знов не було.
Кривавії ріки по скелях течуть.
Крізь спалахи світла, гуркіт гармат.
За гамом пекельним думок не почуть.
Йде знову у бій хоробрий солдат.
Баня кривава йде третю годину.
Дзвенить у руці калений булат.
Солдат захищає свою родину.
Навпроти солдата стоїть його брат.
Вбити він мусить рідну людину.
Не піде ні в кого життя з них на лад.
Не звідає жоден рідну місцину.
Ніхто з них не зможе позицію здать.
Поляжуть обидва в цій полонині.
Ніхто вже не зможе дітей пригортать,
Вість надіслати коханій дівчині.
Прийде, надвечір, у дім похоронка:
"Ваші сини не повернуться нині.
Не втримала кулі броні оболонка."
Скільки ж дітей в війнах тих гине!
Дивиться мати дитячі світлини.
Нене, не плач! Їх несе ангел на крилах.
Історія ця з'явилась давно.
Молімо бо небо!
Щоб знов не було.
