Они идут - серьёзные, весёлые,
И солнце отражается в глазах!
В них жажда знаний с жизненною школою,
Фантазии безбрежные в мечтах!
И, хоть вовсю ещё играют в "классики",
В большую жизнь стезя - предрешена.
Уроки, и линейки, спорт, и праздники,
Пусть этот путь - не зачеркнёт война!
Пусть юности стремленья - точно сбудутся!
Пусть мирным будут каждый день, и час,
И пусть вовеки, дети, не забудутся,
Герои, жизнь отдавшие, - за вас...
І дійсно, за щастям одних стоїть біль горе і смерть інших, тому не потрібно забувати героїв. Згадуючи 9 травня, ніколи не розумів сліз ветеранів, ніколи до кінця не розумів дня перемоги ... тепер по-іншому дивлюсь на речі...
Чудова робота
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тепер дуже хочеться, щоб усі жертви були не даремні...
