Нарешті вже останній місяць літа,
Скосили в полі і пшеницю, й жито,
Лежить валками золота солома,
Від слив і яблук - на зубах оскома…
Від винограду й груш - п’янке повітря,
В саду й на клумбах - майорить палітра,
Висить проміння сонця в павутині,
Вечірні зорі, як разок бурштину…
Пора палюча - квіти вже змарніли,
Засмага - шоколад по всьому тілу,
Росою з неба - вранці прохолода,
В молитвах всі звертаються до Бога…
Горять лампадами безсонні ночі,
Чекають люди на слова пророчі -
Чи скоро прийде спокій в Україну,
І чи Донбас піднімуть із руїни?
Вже скоро осінь, листя - кров багряна,
На жаль, для когось вже вона остання,
Злітають в небо душі-янголята,
За сином гірко плаче сива мати…
І ще не раз безсонними ночами,
Загиблий син прийде в обійми мами…
Останній місяць – догорає літо,
Перед очима жах - згоріли діти!
Анафему прокляття посилаю,
І покарання Боже вимагаю
Для тих, хто злочин цей тяжкий вчинили -
Людей цивільних ГРАДом спопелили…
Голосить серце і душа волає,
Людей загиблих душі відлітають…
Вже скоро осінь, літо догорає,
Війні проклятій – ні кінця, ні краю…
Скільки людей забрала за собою ця проклята війна... Міста відбудуються, але рідні ніколи не повернуть втрачених близьких... Дуже влучно переплелися теплі передосінні пейзажі і наше всеукраїнське горе... Дай нам, Боже, дочекатися миру на нашій землі!
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Майже кожного разу починаю писати пейзажний вірш, а в другій частині все одно переходжу на тему війни в Донбасі, тому що звідусюди чую і бачу трагічні новини...
Дай Боже, щоб війна скоріше скінчилася!
Люди жити в страху стомилися...
Але я розумію, що мої проблеми - дрібниці життя у порівнянні з тими, хто ще й досі живе в зоні АТО...
А більше за все, тяжко нашим солдатам у складних польових умовах...
Так і хочеться на весь світ закричати: Зупиніться! Схаменіться! НЕ втручайтеся в наше життя! Вирішуйте свої проблеми, а ми самі наведемо лад у власній країні!
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Навіть після закінчення АТО, війна ще довго буде в пам'яті людей гірким і болючим спомином... А сльози матерів, жінок та дітей загиблих воїнів висохнуть ще не скоро...