Степан Хмара її недаремно прокляв,
І я теж до його приєднаюсь прокльонів.
За продажність, брехню тебе люд би розп’яв,
Ти сконаєш таки, від прокляття мільйонів!
Тебе Бог вже карав, та нема каяття,
У продажній душі не буває сумління,
Бо обманом, брехнею прожила життя,
В тебе чорна душа і таке ж піднебіння!
Чому Бог на землі держить цих слизняків?
Ім’я з Галі на Ганну навіщо змінила?
Так, це сором, ганьба для її земляків
І цієї землі, що її народила.
Як же хочеться плюнути смачно в екран,
Від її нудних слів – аж мене вивертає.
Так пакуй же, паскудо, чимдуж чемодан,
Твій пахан за кордоном тебе вже чекає!
Я не хочу назвати її повне ім’я,
І нехай Анна Герман нам всім вибачає!
Прокляла двійника, її, кожна сімя,
Та й без цього, цю курву, усяк упізнає!
03.08.2014 р.
