В яскравих барвах літо
сміється у покосах
зелених трав і в золоті хлібів.
З туманами під руку,
з дощами на волоссі
проходить літо стежками полів
Не хочу я щоб швидко промайнула
твоя хода чарівна
в намисті із зірок.
Твоя краса вродлива,
твоє вбрання,що зшите
з червоних,синіх,золотих хусток.
Свої плаття казкові
ти кожен день міняєш.
То в платті із смарагду
з лелеками летиш.
То в платті з бруштину
в промінні сонця жовтім
під вербами над річкою стоїш.
Намиста і віночки
троянд червоних,білих.
Волошки в косах,лілії в руках.
Розпущене волосся як колоски у полі,
що хвилями під вітром-на плечах.
Твої подруги-мавки
чекають в полі,в лісі.
З русалками під місяцем сидиш.
Пісні співаєш з ними,
а ранком на узлісся
ти з вітром-перелесником спішиш.
Але під осінь серце
на сонці вигорає.
Тумани сивокосі лежать у долинах.
Прощаєшся ти з нами
і з квітами своїми,
що як розлиті фарби
сумують на полях.
