А знаєш,
Схід - то не зовсім напрям, то стан душі,
коли ти тонеш.
Це тільки вічність достоту плинна,
а ти не вічний. Тому даоське
"Не ворушись!" -
єдина заповідь в тому світі.
Там гільйотина
тотожна вічності, бо й як та не спиняє рух.
У стані Сходу ти не зважаєш на сон
та стерті
коліна, пальці і пам'ять.
"Мамо, а я помру?" -
"Ні, не помреш.
На таких, як ми, не настачить смерті".
Коли у скроні ударить сонцем і гашишем,
коли у пальцях перепульсує вчорашній
досвід,
зніми свій хрестик,
сховай у діри чужих кишень -
ти вже на Сході.
І тут хрестів і без твого досить.
Сегодня о тебе пристально вспоминала и счастлива, что застала тут.. Скучаю по твоим стишам.. Мне катастрофически не хватает ТАКИХ СЛОВ и РИФМ.. хочется запастись и наестся их впрок.
Tara Maa відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую дуже. Я вчергове зачудувалася тому, яке це незбагненність - ПОЕЗІЯ. Я вже кілька років не читала художки взагалі. А тут прокинулась вночі - і пішли рядки. Звідки? Сам Бог знає.