Сьогодні липень знову торкнувся до душі –
Перечитала вкотре свої й чужі вірші…
Дарма, що спека припікає й горить чоло,
З дощами цього літа нам дуже повезло –
Вони змивали пил, повітря освіжали,
Приємні миті щедро людям дарували!
***
Вже пів літа дуже швидко пролетіло,
Хоч пекло, але й дощило і гриміло.
Час біжить - багато днів уже минуло,
Але серце смуток втрати не забуло…
Через силу намагаюсь все забути,
Знову радість у душі своїй відчути…
Милуватись розмаїттям літніх квітів,
І як мирно граються в пісочку діти…
Відключити мозок і сумні новини,
Назавжди позбутись почуття провини…
Хочу стати знов весела, як раніше,
І щодня писати сонце-сяйні вірші!
***
Автор – Любов Ігнатова
Це літо було усяким:
Холодним, спекотним, теплим,
І дощик бував, і мряка,
У блискавках небо терпло...
А ще було літо чорним,
Зі свічкою у куточку...
Хай буде воно неповторним,
Хай осінь поставить точку:
Нехай обнулить ординату,
Почнемо усе спочатку...
Щоб знову могли ми спати,
І більш не палить лампадку....
це літо.... воно проводить нас через пекельний вогонь...
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Навіть коли закінчиться АТО, ще дуже довго будуть нагадувати про війну руїни, і біль втрати рідних не дасть радісно жити...
Всій Україні буде нелегко - дуже жорстокі випробування на долю нашого народу...
Це літо в дощах ховає і хоче омити рани,
Це літо будити буде до пам"яті нас віками,
Це літо пахучо-рідне настояне на тривозі,
Хіба ми гадали, що літо з війною прийде й сльозами...???
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не думали й навіть гадки не мали,
Жили, працювали, про майбутнє дбали...
Так, це літо було всіляким... Це найважче літо за всю історію незалежності нашої держави... Дай Боже, щоб воно більше не повторилося! Хай буде теплим, безтурботним і радісним, як у наших віршах!
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Молюся кожен раз і плачу, коли дивлюся новини, тому що гинуть наші діти за рідну Україну...
З останніх сил тримаюся за надію - я, як і всі люди-пацифісти, про кінець війни мрію!
Нам тот июль запомнится еще безжалостной,кровавой пятерней войны...
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме про цей смуток я написала у вірші, тому що дійсно відчуваю провину, що жила своїм звичним життям в той час, коли там у Донбасі гинули люди і будинки перетворювалися в руїни...
