Давай загубимо кохання,
Неначе голку у снопі.
Від нього віє сум страждання.
Я все для тебе, все тобі!
А володію чим натомість? –
Депресією, болем, злом!
Наше кохання ніби помісь
Понадлюбові із лайн...м.
Опорожнілися резерви,
Ті що підживлювали кров.
На кожнім кроці – нерви, нерви…
Давай загубимо любов!
Давай загубимо стосунки,
Бо час турботи не несе.
Мені обридли поцілунки,
Мені обридло геть усе!
Я відпущу свій біль, відрáзу,
Того, що бýло, не вернеш.
І озиратимусь щоразу,
Коли із іншою пройдеш.
Ми станем друзі нелукаві,
Дзвонити будем раз на рік,
І позаздрю нóвій паві:
– Який же в неї чоловік!
А справді, то є клич самиці,
Квітки реакція на мох.
Ми можем бути поодинці,
Але ніколи вже удвох!
А ти, коліньми по підлозі
Стираючи вчорашній бруд,
Промовиш тихо: – Ми у змозі
Шалене щастя повернуть!
Спроможні знову огортати
Себе любов’ю в добрий час,
Нам варто лише зачекати.
Невже загубимо ми нас?
– Наша ілюзія минула,
І не спиняй мене: «Зажди!»
Я щось подібне уже чула.
Давай загубим! Назавжди…
і злість, і рішучість, і вибух нервовий з морем емоцій, і губість на межі з цинізмом, і бажання з небажанням? - стільки всього вихлюпнулося у вас у цьому вірші-зізнанні
Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо большое за развернутый комментарий и внимание.
ще перед тим, як відкрити вірш, читаючи його назву, подумав, що кохання надто цінна річ, щоб його губити... а прочитавши зміст, розумію що його треба загубити давно. надто воно якесь однобоке і споживацьке... гарний вірш
Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо усе набридло ,якщо на кожному кроці - нерви і біль, то краще ці почуття "відпустити "...Дійсно, дуже цікаве психологічне дослідження емоційного стану жінки ,яка розуміє, що стосунки із колись коханим чоловіком себе вичерпали...Прекрасні роздуми , Аню ,і вірш Ваш чудовий !
Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ірочко, завжди приємно читати Ваші відгуки - пестять серце і гріють душу. Якщо вірші комусь подобаються, то вже автор пише недаремно.
Давай загубимо кохання
Як уночі ключі від хати,
Та - у кущі, і там кохати
Одне однОго аж до рАння
Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі за таке чудове, позитивне доповнення. Вашу мініатюру можна додати в обране?
Ви нечасто коментуєте мої твори, тому даний відгук сприймаю, як комплімент.