Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніла Волкова: Вулиця дитинства - ВІРШ
logo
Ніла Волкова: Вулиця дитинства - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії
Бібліотека
України| Поети
Кл. Поезії| Інші поет.
сайти, канали| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 5
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Вулиця дитинства

Ніла Волкова :: Вулиця дитинства 
Неширока, мальовнича річка робила в цьому місці крутий поворот, де  затишно розташувалися три наші маленькі вулички під влучною загальною назвою «Зелений Кут». Відділені від промислового району річкою, вони буквально потопали в зелені садів. В нашому степовому краї люди дуже шанували дерева і всіляку рослинність.

Майже в кожному дворі пишались темнолисті вишні, сливи та кучеряві абрикоси, які весною милували нам зір пишним буянням білопінних крон, влітку тішили рясними ягодами, а восени горіли різнобарв’ям яскравого листя.

Замість парканів, усі подвір’я були обсаджені з вулиці розкішними кущами бузку, калини, шипшини, та бузини. Вздовж центральної дороги велично здіймались в небо осокори, тополі, клени та акації.
А скільки тут було квітів! Під вікнами, в палісадах, на клумбах красувались вишукані троянди, пишні жоржини, чорнобривці, айстри, а біля дворів – гордовиті красуні-мальви, всі стіни, пеньки та стовпчики були рясно оповиті блакитними та рожевими квітами «кручених паничів».

Я вдячна своїй суворій долі вже за те, що мені випало щастя зростати в цьому зеленому райському куточку.
Нам, післявоєнній, хворобливій, напівголодній дітворі завжди було там чим підживитись.

З ранньої весни, на стовбурах вишень ми знаходили нарости поживного глею, серед трав – їстівні «калачики», біля берегів витягали з води солодке коріння молодого рогозу, а коли починали плодоносити дерева, проблем з хар-чуванням для нас уже не існувало: там жменька ягід, там декілька цукристих духмяних абрикос, десь ще недозріле, та вже смачне яблучко і ціле море шовковиці. Та і вдома тепер частенько бували на столі смажені карасі, на яких мама навчилася ставити ятір, а ввечері на мене чекала склянка дуже корисного молока від нашої рябої кізоньки Берізки. Але найсмачнішим мені видавався «гостинець від зайчика» - окраєць свіжого, запашного пшеничного хліба. Це був довісок до хлібної норми, яку матуся, відстоявши з ночі довжелезну чергу, приносила із магазину і  говорила, що це зайчик передав для мене.

Та були й неприємні хвилини, коли вранці та увечері матуся, затиснувши мене колінами (щоб не втекла), наливала з великої темної пляшки цілу столову ложку густого смердючого риб’ячого жиру, який я з відразою ніяк не вміла проковтнути, бо він так і просився назад! Але це були єдині ліки, які безкоштовно видавались тоді дітлахам, рятуючи нас від рахіту та інших грізних недугів.
Добре гартувала нас річка, в якій ми, наче ті каченята, хлюпались із травня майже по жовтень .

Зростали ми з братом без батька, хоча це й не було рі-дкістю в ті часи, бо в багатьох родинах батьки загинули на війні, але ж наш – був живий і, пройшовши всю війну, аж до Берліну, не мав жодного поранення! Його, високого, гарного, мабуть, оберігала якась вища сила, як генофонд, щоб було кому збільшувати населення, значно поріділе пі-сля війни та голодомору.

І наш батечко таки сумлінно виконував ту «високу мі-сію», переходячи від одної жінки до іншої, залишав симпатичне, хоч і незаконнонароджене потомство, аж доки, нарешті, втомившись. не зупинився, десь у сьомої жінки, з якою розписався і нажив ще двох законних дітей.

Мій старший брат, мабуть, сумував за батьком, бо крадькома бігав до нього в гості, я ж народилася без нього, не знала його і панічно боялась, коли він іноді заходив до нас напідпитку і ганявся за мною, щоби взяти на руки.

Мама самотужки будувала хату, бо в бабусиній вже не було для нас місця: повернувся після служби в морфлоті мій дядечко. Ми жили в ще недобудованій хаті і мама не хотіла більше приймати батька, який часто приходив до нас, стукав у вікна, двері, навіть стріляв під вікнами.

Одного разу, коли мами не було вдома, брат, якому ледь виповнилось шістнадцять років, швидко зібрав свої речі і, знайшовши мене серед дітвори, сказав:
– Передай мамі, що я поїхав на Донбас.

Хоч і було мені тоді всього шість років, я відчула, що відбувається щось надзвичайне, вчепилася за нього і, плачучи, просила, щоб діждався матері. Але він сказав, що скоро відходить поїзд і поспішив на станцію. 

Потім ми з мамою, задихаючись, пробігли майже три кілометри, встигли заскочили до вагона, з якого виглядав наш Анатолій, попрощались.

Пам’ятаю, як зблідла і відразу постарішала моя гарна матуся. Два дні пролежала вона повернувшись до стіни, відмовляючись від їжі, яку приносила бабуся. І тільки на третій день, коли вночі весь біль вилився потоком сліз, вона підвелася, наче після тяжкої хвороби, і перебувала в такому стані, аж доки отримала листа з Донбасу, що все гаразд. Брат вступив там до ремісничого училища, потім працював у Макіївці, звідти ж його призвали до Армії.

Таким відчайдухом він залишився на все життя. Не ва-гаючись, переїхав з сім’єю на роботу до Кременчука, не прижившись, подався до Ленінграду, маючи будівельну професію, одержав там квартиру, яку потім, коли клімат не підійшов дітям, так же легко покинув і подався до Криму, де остаточно осів у радгоспі-мільонері, що спеціалізувався на вирощуванні рису. Там відразу ж одержав гарний ко-тедж і через два роки вже мав новеньку вишневу «Ладу».
Брат завжди шукав і знаходив, де можна добре заробити.

Я ж була зовсім іншої породи: матеріальні блага ніколи для мене багато не значили, було б найнеобхідніше – і з мене вистачало.
Я була мрійницею і фантазеркою. Рано відкривши для себе захоплюючий світ книг, поринула в нього назавжди.
Читала все, що тільки потрапляло мені на очі, Швидко перечитавши всі книги зі шкільної бібліотеки, записалась у районну дитячу, а з дванадцяти років вже просилась і була записана в бібліотеку для дорослих. Купуючи влітку підручники, я ще до початку занять прочитувала і майже знала їх на пам’ять. Це була моя розрада, мої університети.

В школі була відмінницею і захоплювалась майже всим: літературою, математикою, спортом, малюванням – і ніяк не могла віддати перевагу чомусь одному, то ж, кожен з учителів, котрі проводили позакласні заняття в гуртках, доказував мені, що саме його предмет у мене виходить найкраще і треба йому приділити найбільшу увагу.

Не знаю, чи всі вчителі в ті часи були настільки само-відданими, чи тільки нам так пощастило, бо наші – були фанатично захоплені кожен своїм предметом і віддавали цьому весь свій час, в тому числі, і вільний. Для нас залишалось загадкою: коли вони встигали виховувати власних дітей та займатись домашніми справами?

Коли моя матуся, підірвавши здоров’я на будівництві своєї хатини, померла після тяжкої хвороби та невдалої операції, і я в п'ятнадцять років залишилась практично одна, школа підтримала мене і морально, і матеріально. Та, на жаль, не вдалося мені закінчити школу з моїми улюбленими вчителями та друзями. Разом із сім’єю брата, де я тоді жила, довелося переїхати до Кременчука.
Так закінчилось моє дитинство, та це вже зовсім інша історія.

2012

ID:  506940
Рубрика: Проза
дата надходження: 23.06.2014 21:54:17
© дата внесення змiн: 23.06.2014 22:02:29
автор: Ніла Волкова

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги


back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (727)
В тому числі авторами сайту (16) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..



КОМЕНТАРІ

laura1, 23.12.2016 - 19:53
Кожна Ваша історія, пані Ніло, написана серцем і душею. 12 flo26 clapping І неможливо відірватися. Читаю з великим задоволенням і цікавістю. Бо Ваше життя нагадує життя моєї мами, бабусі і тіточки.
 
Ніла Волкова відповів на коментар laura1, 23.12.2016 - 22:00
Безкінечно Вам вдячна за добру душу, увагу до моєї прози!
Це надихає мене на нові твори.
З посмішкою
 
Dixi, 11.09.2014 - 17:06
12 Зловила себе на думці : А оце ж і є наша історія! Не та, якась надумана, штучна... Ви роками ближче до моєї мами і на початку я ніби чую її розповідь. А далі, чудо, там де Ви розповідаєте про себе "Я ж була зовсім іншої породи..." - це вже я. Ви дуже талановита flo11
 
Ніла Волкова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, люба незнайомко! Рада, що Ви так тонко все зрозуміли...З теплом flo36
 
OlgaSydoruk, 24.06.2014 - 14:14
Я утром вспомнила снова ваш рассказ, он действительно классный,у вас живой,не затянутый язык повествования...Читать очень интересно.Хочется узнать,что дальше,...напишите обязательно продолжение,у вас очень хорошо это получается..не поленитесь!. give_rose .
 
Ніла Волкова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо огромное за проявленный интерес, Оленька! Я рада. что рассказ вам понравился. Продолжение будет немного позже, т.к. сейчас нет свободного времени, к сожалению.
С теплом
 
Ірина Хміль, 24.06.2014 - 10:59
На одному диханні прочитала Вашу історію! Вразило! Ви, дійсно, сильна жінка!
 
Ніла Волкова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Іринко! Приємно, що зацікавились... Чесно, не очікувала.
Щиро. з теплом
 
Любов Ігнатова, 24.06.2014 - 00:13
нелегким було Ваше життя... Ви - дуже сильна жінка, якщо попри все зберегли світлу душу і поезію в собі...
 
Ніла Волкова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, Любонько! Ви так глибоко розумієте і співчуваєте... Це дуже приємно.
З симпатією
 
Ірина Лівобережна, 23.06.2014 - 23:00
Гарно... Згадала дитинство... Всі шкільні канікули у бабусі в селі...
У кожного своя доля, і своя - нелегка дорога... І добре, коли є на кого опиратися... Рідні люди...
 
Ніла Волкова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Ірино. за гарний, небайдужий коментар...
Заходьте, булу Вам завжди рада!
 
OlgaSydoruk, 23.06.2014 - 22:23
12 16Це як сповідь... 23 give_rose flo36
 
Ніла Волкова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так, Олю! Вся моя творчість - щира сповідь! І я щаслива, що мане читають небайдужі люди.
З великою вдячністю
 
Крилата (Любов Пікас), 23.06.2014 - 22:13
Нелегка історія. 16 give_rose give_rose give_rose friends
 
Ніла Волкова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Кажуть, Бог дає людині таку ношу, яку вона здатна витримати! Кожен несе свій хрест.
Щиро дякую за відгук! З теплом
 
Патара, 23.06.2014 - 22:11
Не втрималася і, через наругу над очима, перечитала і... Не шкодую!!! ДУЖЕ!!! 12 give_rose
 
Ніла Волкова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любонько! Немає слів, щоб виразити, як мене зворушила така увага від Вас усіх! Вклоняюсь Вам, добрі люди!
 
Патара, 23.06.2014 - 22:02
Важко читати з планшета... Приіду додому з відпочинку, перечитаю і коментну. give_rose
 
Ніла Волкова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любонько! Читайте на втіху!
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Родвін: - Треба ж таке придумать ! Смішно :D :D :D :D :D :16: :16: :16: :12: :23: :23: :23: :23: :23:   :icon_flower:   
Синонім до слова:  Навіть
Наумова: - Іноді можна почути такий вислів "ба навіть" Хоча тільки одним "ба" - справді можна замінити "навіть"
Синонім до слова:  Навіть
Городнянський: - [i]«навіть з гумором»[/i] Коли почув я слово [i]«навіть»[/i], То вся моя нехитра пам’ять Думки сплела в косматий пелех! Слів – океан, не видко берег … В думках про [i]«навіть»[/i] - плетениця, Надворі - плю́та, миговиця … А я човном пливу,
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Небесна лава, виверження небесного вулкану
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Аврора - небесна веселка, небесне сяйво, дискотека на небі (жартівливо), зоряне весілля (жартівливо), дві зорі посварилися (жартівливо)
Синонім до слова:  аврора
Master-capt: - Досвітниця. Світаниця. Світанка. Зораниця. Зоранка. Доранниця. Доранка. Боговісниця. Богопромінець.
Синонім до слова:  Навіть
Enol: - люб, аж, аже - це зі забутих слів
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  Навіть
Master-capt: - Слово сполучник "навіть" підсилює відтінок речення, і синонімів немає. Та в нашій мові є схожі відтінки... Хоч би що. Хоть би. Принаймі. Усякому разі. Все-таки. Зокрема. Та ще й. Особливо. Неначе. Проте. Однако.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Навіть
О. Хвечір.: - Чим можна замінити слово "навіть"? У словниках синонімів до цього слова я не знайшов...
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Маргіз: - Твердосплавний жанр, музика не для всіх, чоловіча музика, слабакам у залі не всидіти, музика сильних
Синонім до слова:  метал
Master-capt: - Жесть. Мажор. Набат. Грохот. Грохотон. Вогнемет. Сталевий ритм. Камнепадний жанр.
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Синонім до слова:  Вірний
геометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
Синонім до слова:  Вірний
геометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Синонім до слова:  аврора
Enol: - світлограй - це максимум для моєї фантазії
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Мобілізація
Маргіз: - Мобілізація У країні мобілізація – перевірка на патріотизм, єдність, мужність, колективізм, непідробність та силу коду нашої нації.
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - лебедина пісня, перехрестя (осені та зими), рубікон
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Мобілізація
Маргіз: - Мобілізація - солдатозбиралізація
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Бабине літо - пізня осінь, пізнє кохання, зимова вишня, місячна соната, ще не останній танок, жіноче соло, жіночі спогади, вік не має значення, спогади про молодість, відшуміло, відцвіло
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - правдивий, її половинний, не для загалу, терплячий, не перекоти-поле, неперелітний, незальотний
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Вичитка - робота над помилками
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Світла, чиста душею та помислами
Синонім до слова:  Мобілізація
Master-capt: - Призив. Рекрут. Рекрутизація. Доукомплект. Резервокомплектація. Резервіровання. Оповіщення. Обороноздатність. Оборономіцність. Оборонозахист. Вистій. Вишкіл. Противостояння.
Синонім до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: - І тут нема фантазії у поетів поки, чи бажання, чи думки)) :42:
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Наталя Хаммоуда: - Файна, красна, ладна, привале́бна,гожа...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Церата
Наталя Хаммоуда: - Клейонка, вощанка, циру́тка, (стеленка і плінка) -- казала моя баба. Не знаю, звідки походження.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Svetoviya: - Ловкенька, так говорила моя прабабця 1909р.н. Черкащина.
Синонім до слова:  Церата
@NN@: - церата- цератка(скатерка) не скатертина, бо то ткана льняна чи бавовняна, оздоблена шитвом чи стрічками, святкова...
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Олександр Холденко: - Ловка , це вправна , я також з чернігівщини
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
Синонім до слова:  Вірний
Ніна Колодяжна: - Баннолистий, невід'ємний, прилипкий, невідчіплюваний, завждипоручний, прирослий
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
епіграми з рогами: - ловка (Чернігівщина, Сумщина, Полтавщина)
Синонім до слова:  Прибулець
dashavsky: - Пришилепинець.
x
Нові твори
Обрати твори за період:




Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею

Правила щодо cookie