Печальний день одинаком на краю осені
Тремтить на гілці стомлений листок.
Півсонна тінь бреде крізь дощ ногами босими
І сивий дуб зіщулився, намок.
Уже тепла не догукатись, не домірятись
Багатозначне Ню, куди не глянь.
Малює вітер срібноперими завіями
Осиротілу заосінню грань.
А чого, і на російській мові буде гарно,
Наприклад, так в перекладі:
Печальный день идет один по осени,
Усталый листик на ветвях дрожит,
Во сне как-будто тень ногами босыми
Бредет, и мокрый дуб в пути ее хранит.
От тільки чому осінь?
Леся Shmigelska відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та люблю ту осінь найбільше, моє воно, оте ностальгічне... Дякую, що не забуваєте!
Дуже гарний вірш! Вибачте, що втручаюсь, але мене бентежить слово печальний. Хіба це не сумний українською? Може похмурим замінити?Чи то так задумано?
Леся Shmigelska відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталю, за візит! Чомусь "печаль" в цьому вірші стала мені більш доречнішою, розумію, що русизм, та стало це слово нашим, українським ...і дуже близьким до осені, правда?