Ненавидиш мене? За що ти так?
Не я до тебе, гнидо, в дім ввійшла,
Не я утіху у війні знайшла,
Продавши совість за гнилий срібняк.
Не я дитячі сльози спрагло п'ю,
Не я криваві проливаю ріки.
Я лиш мілких зелених чоловіків,
У камуфляжах, поглядом ловлю.
Вони, мерзенні, нишпорять отут
І пхають носа в шпари та шухляди.
Ти знаєш, в нас зовуть їх "колоради",
Вони без яду довго проживуть!
Отрутою для них є людський гнів.
Мільйони українців шлють прокляття.
Нам вистачить і духу, і завзяття,
Щоб біль наш бумерангом полетів.
"Бандерівкою", думаєш, обпік?
Та я пишаюсь тим, що українка!
Іще одна історії сторінка -
Тавро на совісті твоїй повік!
Ми - патріоти, і у цьому суть!
Повстануть українці всього світу!
Тремти, вороже, бо ми - правди діти,
НАС ТУТ УСІХ БАНДЕРІВЦЯМИ ЗВУТЬ!
Вірш справедливий і емоції виправдані.
Щодо Вашого попереднього коментаря:оті селянки, які поприїжджали до міст і вважають, що ознакою "культурності" є говорити "по-руськи" і цуратися всього українського,--це пошесть і встид України. Вони ж ростять потім таких самих дітей.
Лариса Журенкова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
звичайно... Але такі ми є, зі своїми плюсами й мінусами...
"Futrak, 05.06.2014 - 19:23
Агресивно,ненавистно." ------ А як треба? Годі вже панькатися з терористами! Слава Україні! Смерть ворогам!
Лариса Журенкова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, якби ви знали, що вчора мене обізвали бандерівкою біля під'їзду три жінки тільки за те, що сказала, що люблю Україну і мову! Так боляче, коли самі із сіл, їли українське сало і пили українське молоко, але виступають на стороні чужої країни...
)))))
