Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ник.С.Пичугин: Володимир Шпак. "Ми - слов’яни" - ВІРШ

logo
Ник.С.Пичугин: Володимир Шпак. "Ми - слов’яни" - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 10
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Володимир Шпак. "Ми - слов’яни"


(фрагмент)

Давно було, розтали чорні хмари,
Вцілілі люди знов навчились жить,
А слово заполошливе – татари – 
Ще й досі в підсвідомості дрижить.
Тепер на рукописні оповідки 
Помахують зневажливо: нехай!
Та є у нашій мові вічні свідки
Гортанисті: аркан, ярлик, нагай.
Звичайно ж-бо, тепер яка різниця – 
Татарський різав ніж чи акінак,
Рипіли там вози чи колісниці – 
Та ж триста літ лежала Русь навзнак!
І втрачене тоді не знає міри,
Бо наші власні Моцарт, Гейне, Бах,
Слов’янські ненароджені Шекспіри
Ще в пращурах сконали на стовбах.
Згоріло все – рукописи і вежі,
Навік в очах обвуглених ікон
Лишився жах чаділих у пожежах
Людей-слов’ян, приречених на скон.
А Захід за спиною статки множив
І лиш тому сподобив Ренесанс,
Що нас тоді міцний канчук батожив,
І у ярмі ходив слов’янський шанс.
Схилилася підрубана калина
Над залишками Золотих Воріт,
Засіяв густо гори і долини
Кістяним зерням хліборобський рід.
В науці горя ми не дилетанти,
Спізнали все сповна від ворогів,
Якби про те прознав славетний Данте – 
Додав би пеклу декілька кругів.
Мабуть, тоді і стався той розподіл,
Фатальний світорозділ Захід-Схід,
Де ми посередині – там, де попіл,
То гинемо, то знову росим слід.
Як визначати за прислів’ям східним,
Де пси гарчать, а караван іде,
То наш народ пошарпаним і бідним
Між зграями покусаний бреде.
Тому і щоки маємо запалі,
Бо тільки-но ущух ординський рев,
Як Захід запросив на ляські палі
Під їх шляхетні вигуки «пся крев».
І знову калинове скніло віття,
І знов народ в тяжкій неволі кляк,
І не було ніде у цілім світі
Жорстокішого пана, ніж поляк.
Тож у якій концептуальній ступі
Минуле наше нині не товкти – 
Не заглушити той ординський тупіт,
І мимо частоколів не пройти.
Ми часто починали все з початку.
Останнім на просторах нив і лук
Сумні могильні горбики-печатки
Залишив нам арійський закаблук.
Історія у нас слізьми оскомна,
Бо, скільки не вдивляйся у старе, –
Там лихо і біда, між ними коми
І синомічні страдницькі тире.
Ми нині знов зіп’ялися на ноги,
І хочеться, щоб не вряди-годи
Ми згадували ті сумні дороги
Якими все ж-таки дійшли сюди.

червень, 2004

Слово публікатора: Заради чого і якою силою? Від навали до навали, від поділу до поділу ми зберігали національну ідентичність – якою силою або заради чого? Наука визначає три національні ознаки: мову, грунт і кров (тобто генетичну спадковість). Жодної з цих ознак ми не могли б зберегти протягом таких століть, якби не мали четвертої: національної ідеї. Найбільш гнітючою обставиною сучасності я вважаю її втрату. Ми просто забули, що це – і найменше пам’ятають ті, хто хизується «національною свідомістю». 
Їх послухати – то це Державність! Самостійна, незалежна, соборна – якою вона ще буває? Оце і є та мета, заради якої і до якої наші предки йшли через терни понад чотири століття: гімн і герб з національним прапором та статут суб’єкта міжнародного права? Сумно, дівчатка!
З такої точки зору не зможемо ми вирішити найболючішу проблему сьогодення, «російське питання» – питання «що робити»? З цієї точки зору усе втрачено – і самостійність, і незалежність, і соборність. З цієї облудної, жалюгідної точки зору.

ID:  494173
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 22.04.2014 15:15:30
© дата внесення змiн: 06.05.2014 15:48:01
автор: Ник.С.Пичугин

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (558)
В тому числі авторами сайту (10) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

I.Teрен, 29.04.2014 - 17:43
Пане Сергію, а хіба я не про те саме у останньому реченні? Тільки варто замінити двомовність на багатомовність.
 
I.Teрен, 28.04.2014 - 13:23
Відлягло від серця, коли зрозумів, що ми з Вами стовідсоткові союзники. І прикрості немає, що Ви приписуєте мені прихильність до ідеї державної двомовності. Навпаки, тішить те, що не тільки підсвідомо, а відкрито протестуєте проти такої недосконалої свідомості.
Намагаючись бути лаконічним, я не акцентував на об’єктивності факту єдиної державної, як очевидної мислячим людям об’єднавчої ідеї. А згадуючи росіян і англосаксів, які не знають і знати не хочуть нічого іншого, крім гегемонії своїх цінностей, я тільки хотів натякнути на ущербність одномовних націй.
 
Ник.С.Пичугин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Отут уже я "трошки не співпадаю". Я сказав би що двомовні нації мають суттєву перевагу перед одномовними. Проте не це є головним.
 
Владимир Зозуля, 22.04.2014 - 20:03
согласен с Вами, наша государственность без национальной идеи самообман и последние 24года это прекрасно продемонстрировали всем у кого есть хоть капля разума. и если сегодня лично я выступаю против российской экспансии,то лишь потому,что их нац. идея не вписывается в мое сознание. хотя я прекрасно понимаю,что идея общества потребления,которую нам предлагает запад тоже далеко не конфетка,но все же лучше тоталитарного имперского кошмара восточного соседа. а Вы Ник, пытались для себя формулировать эту самую идею? если да, было бы интересно услышать хотя бы вкратце.
 
Ник.С.Пичугин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дарма Ви, пане Володимире, так нехтуєте російською національною ідеєю; так само, як і західною, до речі. Рекомендую почитати переконливий коментар І.Терена (поруч). Здатність засвоювати і «привласнювати» чужі ідеї – це добре, як казав товариш Мао. (Та й Кобзар йому не суперечить.) Але ж не сліпо і не бездумно. «Тоталітарний імперський кошмар» – це не ідея, це інформаційний симулякр, фальшивка, така сама, як українська «Державність». З російської ідеї і почну відповідь, і саме коротко, як Ви просили. Найбільш точно її сформулював Вяч. Рибаков: «Не хлебом единым». Я не намагався сформулювати «для себе», я просто визнаю факт: саме ця ідея і об’єднує росіян. Українська національна ідея, що формувалась на протязі сторіч, також набула місткої формули, яка теж налічує не перше століття: «Україна без пана і холопа». Це та місія, той «месідж», що українці мають принести об’єднаному людству – не як ідею, а як її втілення.
З повагою, Ник.С.
 
I.Teрен, 22.04.2014 - 18:56
Вірш геніальний, а мій висновок трошки не співпадає з Вашим. Нація, яка пройшла такі випробування і залишилась ідентичною собі, одночасно ввібравши в себе кращі риси інших народів, щоб відродитись у генах після будь-яких можливих потрясінь – невмируща. Потужне поле ноосфери над територією колиски народів має силу відтворювати дух нації навіть у потомків її колонізаторів. Це нас сильно відрізняє від обмежених своєю одномовністю московітів і англосаксів. Навіть чукча знає як мінімум дві мови, якщо він не втратив своєї ідентичності.. То які ідеї ще потрібні, щоб наступні покоління українців сформували те, що називається титульною нацією?
 
Ник.С.Пичугин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ні, пане Ігорю, Ви робите зовсім інший висновок. Ви вважаєте, що ніякої національної ідеї не існує – і не потрібно. Позаяк українці – за висловом Л. Гумільова – «пасіонарна нація», зовнішній вплив поглинається, «націоналізується» українцями, без будь-яких деструктивних наслідків. Не вдаючись до оцінок такого впливу, погоджуюсь. Проте, це ще не відповідь; так є – але яким чином? Будь-яка окрема людина може бути або не бути «пасіонарієм» – в лапках або без. Та що об’єднує цих людей, що тримає їх в єдності? Можливо, підсвідоме, «пасіонарне» прагнення, нехай так. А які ж суспільні форми такого прагнення, питаю я. Які засоби і прояви? І тут Ви даєте вкрай сумнівну, на мій погляд, відповідь: двомовність. Я даю іншу – і, до речі, Л. Гумільов зі мною згоден (або я з ним). Якщо його авторитет щось важить для Вас.
Ми не можемо сперечатися, чи потрібна українцям національна ідея. Вона просто є, це об’єктивна реальність. Я так думаю.
Моє шанування. Сергій.
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
Синонім до слова:  Прибулець
dashavsky: - Пришилепинець.
x
Нові твори
Обрати твори за період: