UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: посполитий: ДІСТАЛО… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Андрій Чернівець, 22.05.2015 - 08:32
не думаю, що складно прослідкувати банальний логічний ланцюжок. Чому росіяни, поляки... не мають "українського" суржика? та тому що вони горло переріжуть за мову, що і роблять, особливо перші, і в першу чергу через те, що рахують українців "підвидом", не поважають їх, як народ, і підставно, бо основною складовою ідентифікації спільноти, як народу є його мова. А суржикомовець, який би він не був патріот, вже апріорі викликає неповагу, бо сам не поважає батьківської мови (яка чи не одна стереже кордон України) основної складової нації...є потенційною жертвою "сусідів". Його меншовартість і поступливість у мові добре відчувають хижі сусіди і не проминуть того, що вони задумали і виконують в даний час. Тому і гинуть, бо недостойні поваги, в першу чергу через неповагу до себе. А такі тонкощі як "гуморизм" суржикомовця - це марнота несусвітна. 
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Здивований, що такий патріот. як ВИ, не в окопі на Донбасі. Залишили такий "привілей" суржикомовцям? Націю очищаєте?
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тому, що суржиком розмовляють?
Андрій Чернівець, 03.05.2015 - 13:11
боронь бо навязувати думку. думка то така штука, що її хоть скотчем, хоть пістольом причіпляй - вона не пристане, а друга маломудра як причепиться, особливо у період вегетації, у період росту, не відшкребеш. Я не за себе печуся, а за те що мене жахає особливо коли переїзджаю Вінницю, Житомир на схід - суржик. Мова - то єдине теперішнє, чим ріжняться народи. Мова з її говірками і діалектами, якими так багата Україна від краю і до краю. А це намагання українця догодити рускоязикому зрозуміти співрозМОВНИКА вставляючи перекручені російські і українські слова інакше, як втрату елементарної людської, не української, а особистої, загальнолюдської гідності не бачу. Або, наприклад, вставити щось на подобу "як казав великий американський письменник Марк Твен "слухі о моєй смерті сільно пріувелічени", то треба обовязково вставити, ніби Марк Твен сказав це саме російською, а чому не китайською, вони хіба його не друкують.... Такого немає ні в Росії ні в Польщі.... Може я не правий (хоча? як кажуть мої діти - українець завжди правий) і суржик, це оригінальний жанр, сатира і гумор, та і росіяни можуть у своїй ЖП опублікувати, посміятися. Ну чим українці не підвид росіян, чи поляків? Посміятися над українцем, який втратив свою гідність, що ще може бути "веселішим". 
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за Ваш сповнений тонкої іронії коментар Я не хочу сперечатися з того, чи є суржик і справді намаганням догодити російській мові та її носіям, чи наслідком русифікаторської політики і повальної безграмотності населення. Хочу. одначе, зауважити. що суржик, як явище поширений не лише на Вінниччині чи Житомирщині, а й на західноукраїнських теренах. І, буваючи в селах Рівненщини, Тернопільщини та навіть Івано - Франківщини доводилося чути знайому для вуха мову.Західноукраїнські говірки "помережені", крім того, польськими, румунськими та угорськими вкрапленнями. Я не пропагую суржик. Він просто є. він - об'єктивна реальність. "Енеїду" Котляревського сучасники теж не вважали зразком високої літератури і називали "кощунством". Мене дивує інше... Як оті носії суржика. що втратили, за Вашими словами, людську гідність не втратили права і здатності гинути на Сході? Андрій Чернівець, 28.04.2015 - 11:42
Дякую, що без суржика, який як не крути, навіть "для гумору", не має ні особливого шарму, притаманного давнім українським говіркам і так благодатно використовуваним українським народом протягом століть і до нині, ні цінності лінгвістичної, ні поваги загальнолюдської. Сепаратисти поруч. Вони у суржикомовстві, у малограмотності, у холуйстві, у зневазі і байдужості до сусіда, до рідних, у захланності і т.д. А те що на сході є сеператисти - це логічне продовження історії московитів, для яких все вищесказане по відношенню до інших народів возведене в норму життя, в релігію. за пробудження
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Навіть не знаю, що вам відповісти... Розділю відповідь на дві частини. Так, за пробудження . Так, я проти малограмотності і холуйства. Але я буду зневажати тих, хто на це заслуговує. Даунбас - поняття не географічне, а ментальне. даунбас в головах. Стосовно суржика, то я не претендую ні на особливий шарм, ні на лінгвістичну цінність, ні навіть на загальнолюдську повагу. Мені достатньо поваги окремо взятих індивідуумів. Якщо Вам так ріже слух суржик - не слухайте його і не читайте. Я не збираюсь виправдовуватися. Ніколь Авілчаду, 22.04.2015 - 08:09
Хто здатен чути - нехай почує, хто здатен бачити - нехай побачить! 
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
За цей рік я став ще більш нетерпимим. В загальнолюдському вимірі це, мабуть, зле. Але для нації, яка бореться за своє право бути це, мабуть, потрібно.
Тетяна Луківська, 10.07.2014 - 20:24
Я така рада, що Ви є, що так думаєте, отож, ми не одні, добрих Вам днів 
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за побажання. І Вам добра та злагоди. Насамперед із собою та совістю. І тоді в нас все буде добре.А ще роки два тому я інколи почувався самотнім ізгоєм зі своїми думками. Тетяна Луківська, 10.07.2014 - 20:08
таки є, мабуть, щось таке, яке знову може нас підняти, і так, що вже не посунуть з нашого українського місця, дуже шкодую за загиблими, що не дожили своїми справами. Дякую Вамза таку розмову.
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, вічна пам'ять Героям... Цей світ шалений. Все так стрімко. Сьогодні відбувається те,на що я давно втратив надію,не сподівався дочекатися,дожити. Ми стаємо нацією. Політичною нацією. Слава Україні! Слава нації - смерть ворогам! Тетяна Луківська, 10.07.2014 - 10:04
 я прочитала і щиро підтримую у всіх Ваших думках, дякую за сміливість і сокровенність душі, багато не пишу, бо також втомилася терпіти, рада знайомству
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,пані Тетяно за підтримку. Давненько Ви до мене не заходили. Бачите, писав це три місяці тому, а виявився правим. Європа продає нас,Захід продає нас. Та розчарування великого від того немає. Тішить те,що вони нас елементарно бояться. Не всі це просто усвідомили -ми страшніші для Заходу,ніж Росія з її ядерними боєголовками. В нас є те,чого немає ні в кого. Я навіть не можу сфосмулювати точно,що це. Але знаю - воно в нас є.
Белка Владимировна, 28.06.2014 - 16:01
По валерьяночке ? Я вот месяц как валяюсь с гипотонией. Вывод сделан - не надо так близко принимать все происходящее к сердцу и меньше работать. Но на практике этого сделать невозможно. Как я не могу ничего сделать для того, чтобы на нашей земле воцарился мир. Нет, можно поднять попу и отправиться в горячую точку. Но... а) я боюсь; б) у меня есть дети. За кого я боюсь больше я не знаю. Но жалко мне всех. Поэтому я периодически перечисляю деньги то на армию, то на бронижилеты, то на конкретных пострадавших солдат. Это мелочи. Но - чем могу и как могу... Достало всё и все. Толерантность. Бездействие. Сепаратисты. И многое другое. И с этим надо что-то делать, иначе всей стране потребуются услуги психиатра. Но я стараюсь не опускаться до уровня тех, кто достал, чтобы не опуститься еще ниже. Может это и смешно в сегодняшних условиях - подставлять вторую щеку. Но если я буду твердо знать, что не смогу дать сдачи и противник сильнее, ради самосохранения, с улыбкой презрения на лице, я подставлю обе щеки. Трусость? Возможно... Я не спорю. Но это лишь мое мнение. Кстати, оно может измениться. Женщины особы ветреные и изменчивые - сегодня обе щеки подставляют, а завтра с размаху могут по морде съездить. Все зависит от настроения и обстоятельств, а также трезвости ума в данный промежуток времени. Что-то я разошлась мыслью по древу  (отвечать мне можно на удобном языке  )
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ты не поверишь  ... Но иногда на русском проще сформулировать мысли.(Хоча,найпростіше на рідному подільському "суржику"))Але я вичавив його покраплі,немов раба принаймні із своєї дитини)Это не потому,что он так велик и могуч,а потому что в мой детский "непорочный" мозг язык старшего брата вдалбливали сильнее. Трусом назвать тебя не поворачивается язык. Не боятся только сумасшедшие. Я не могу подставлять щёки,"не по пацански это". Но никуда не берут.То по возрасту(???).то по состоянию здоровья(вроде не очень жалуюсь).Но насильно мил не будешь  Поэтому делаю ,что могу - перевожу деньги,собираю деньги. "Для Атоса - это слишком много,а для графа де Ла Фер- это слишком мало..."Мне всех не жалко.Жалко только своих.Врага жалеть бессмысленно,врага нужно ненавидеть.Это война.И есть только два понятия: "свой" и "чужой"... А язык...Ты ведь понимаешь меня на любом,как и я тебя.
посполитий, 27.06.2014 - 14:34
Щиро дякую друже за слово підтримки. А ,знаючи Вашу нелюбов до прози, тим більше ціную цей коментар
Салтан Николай, 27.06.2014 - 01:03
Знімаю капелюха , ніби зазирнули в мою душу. Сильно і ... в яблучко 
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую друже за слово підтримки. А ,знаючи Вашу нелюбов до прози, тим більше ціную цей коментар
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 Цитата трохи вирвана з контексту. Це з "Варнака". Рік не пам'ятаю. А щодо моєї душі-вона бездонна і там ховається багато чудовиськ. Жартую. Хоча в кожному жарті тільки доля жарту.
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
