За що я люблю тебе, любий? То знай.
Для мене маленький даруєш ти рай.
Ти бачив, як сонце уранці встає?
Як щедро тепло своє людям дає.
Отак і мені, милий, любо з тобою.
Мене дивував ти не раз добротою.
І серце, я знаю, твоє непросте.
Росточок любові до мене росте,
Який не схитнеться від сили вітрів.
І знай: недаремно мене ти зустрів.
Я можу кохати тебе, розуміть.
Мені дорога кожна зустріч і мить.
Могли б не зустрітись з тобою ніколи.
Тоді в нас життя мало б інший геть колір.
Я вдячна за радість, що ти в мене є.
Що ти незвичайний...Ти-диво моє!
Надюшо, така чудова лірика кохання! Так добре, коли коханий є сенсом гармонійного життя, духовної єдності. ВИ НЕ МОГЛИ НЕ ЗУСТРІТИСЬ! Завжди щиро радію щастю закоханих. Ви так гарно намалювали стан душі, аж створюється враження, що й мені поруч тепло в промінні Вашої любові. БЕРЕЖІТЬ ОДНЕ ОДНОГО!
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надійко. за такі гарні слова.
Бажаю вам теж щастя в житті!
Могли б не зустрітись з тобою ніколи.
Вірш надзвичайно милий,Надіє! 
Гарнющо! 
