Досі не коментував російськомовних текстів і не виставляв своїх віршів написаних російською в юності. Ситуація змінилася. Пригадаю дещо з написаного двадцять років тому.
=====================
КОЛЫБЕЛЬНАЯ ПО-РУССКИ "...По камням струится Терек,
Плещет мутный вал,
Злой чечен ползёт на берег,
Точит свой кинжал..."
("Колыбельная(?!) песня" М.Ю.Лермонтов)
-------------
Там – ползёт чечен жестокий,
Там – грузин, чуваш.
Вырастай, голубоокий,
Всем тогда задаш !
Языка нет в мире круче,
(Знает пусть таджик!)
Чем великий и могучий
Русский наш язык.
За рассейских, как обычно,
грудью постоим!
Защищать русскоязычных
Нужно ехать в Крым.
Нам раз плюнуть Крым оттяпать.
А ещё Донбасс.
Помни, мальчик, пусть бояться
Всюду только нас.
Что с хохлами разбираться!
Сало пусть дают!
Дай им шанс переругаться –
Сами приползут.
Украинцы, белорусы
Глупы и добры.
В Киеве у нас есть "д р у з і"
В Минске – есть "с я б р ы".
Вот прибалтов – тех труднее
Всех прибрать к рукам.
Их, сынок, прижать сильнее
Нужно будет нам.
Спи, но помни, русский мальчик,
Что везде враги.
Вырастай, и Грозный, Нальчик
Выбей до ноги.
Ты внимательно послушай
Песенку мою.
Подрастай, и проутюжишь
Танками Чечню.
Докажи, что ты месси́я
Горным тем "козлам".
Что не зря зовут Россию
Империей Зла.
Вместе с дядей Жириновским
Азию пройди,
И в Индийском океане
вымой сапоги!
-----------------------
03.95
03.95?
От скільки часу чекало це пророцтво...
Давно відомо, що у віршах можна запрограмувати подальшу долю. Одна поетеса помітила це на своїх віршах і писала мені, що навіть, якщо вірш не надрукований, але написаний, то згодом усе збувається. Вона навіть почала боятися писати вірші. Тому я у віршах прагну закінчення робити оптимістичними.
Скільки часу минуло, а слова такі актуальні... Так вони і виховують своїх синів - у ненависті до інших націй і самолюбуванні. Тому й виростають запеклі нацисти, які прагнуть домінувати над іншими народами і тримати їх під контролем.
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Росіяни вірять в своє месіянство - їх самооцінка завжди зашкалює. І нема тому ради.
Як не прикро, але це чиста правда. Вони бачать у всіх ворогів, не маючи свого рідного етносу. Ваш вірш не втрачає актуальності, та й, мабуть, не втратить з їхніми то намірами. Будьмо вірні своєму серцю!!!
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ген шовінізму, як злоякісна пухлина сидить в російській "заГАДочной" ментальності. І його звідти нічим не виб'єш.