Ти мене питаєш
що сьогодні хочу.
" Хіба ти не знаєш?"
тихо прошепочу...
"Здогадайся, милий"
на вушко промовлю.
Ангел білокрилий
огорне любов'ю
В глибині карих очей
не знайдеш завзяття.
Я не хочу тих речей...
Не потрібні плаття
Не бажаю я прикрас
дорогих, блискучих.
Обійдуся у цей час
без троянд пахучих
Не бажаю святкувати
з танцями й піснями...
Хочу тебе відчувати
в душі... до нестями
Подаруй мені обійми
та тепло своє.
Щоби знала, що надійно...
Бо ти в мене є
Подаруй мені те сяйво,
що в серці палає...
А все інше буде зайве,
А все інше маю...
Самі кращі подарунки,
самі найдорожчі -
це твої палкі цілунки
від меду солодші
Зацілуй мене , коханий,
з голови до ніг...
Ти побачиш, я розтану
як на весні сніг
Ти побачиш ейфорію
У темних очах.
Ось про що я, любий, мрію
Ось до серця шлях...
8.03.14.
... в карій повені очей - до життя завзяття! - так вас хочеться перефразувати, Богданочко, бо чи не єдині ви тут, кому через душу слів ваших, через чистоту, що святості побібна, так хочеться бажати і робити тільки добро, і забрати від ваших днів всі смутки-печалі! а дарунком - одна радість щоб!
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, обійми і поцілунки коханого - найкращі дарунки. 
Дякую 
