Вставай. Ходімо, синку мій, до дому
...До тебе йшла. А вслід собака вив...
Віддай мені, віддай свій біль і втому.
Я витримаю все, лиш ти би, рідний, жив.
Ти не дивися страшно так у хмари,
У синім погляді відбився чорний світ.
Я не благатиму на вбивцю кари,
Бо доста вже землі Вкраїнській бід.
Пробач, синочку, любий мій, Іванку,
Щось мої мислі не туди, де слід.
Я фото гладила твоє до ранку,
...А потім вість страшну приніс сусід.
Йому не вірю.Ти ж сказав - повернусь,
Ще дід учив триматись за слова.
Ну, як же так. Сказав - повернусь,
А сам лежиш у ранах голова.
Коли ти виріс? Вчора ще не було
В твоїм волоссі й нитки сивини
А, знаєш, сину, моє серце чуло,
Як ти поранений просив води.
Святої трошки принесла з Йордану,
Тряслися руки, хлюпалась вона.
Ти пий, синочку, рідний мій, Іване,
Вона врятує.То ж свята вода.
Вставай. Ходімо, сину мій, до дому,
Я знову хустку в ружі одягну...
Забудемо про біль і втому,
Благаю, не лишай мене одну.
Оксана Максимишин-Корабель
21 лютого 2014р.
Ваш вірш, здається вмістив в себе всю вселенську біль матерів. Хіба цьому горю є розрада? Тільки одне може, ні і не зняти його, а тільки трохи розраяти - щоб жертви були не даремні. Декотрі ще і мертвих ділять на два боки. Чи прислухаються вони до свого серця? Можливо колись щось зрозуміють, а не тільки пережовані штампи... Удачі Вам!
ОксМаксКорабель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую вам, пане Миколо.Отому, що нижче написано, навіть не вважаю за потрібне щось відповісти. Бог їм суддя.Нині наш громадянський обов'язок віддати останню шану героям України. Їх імена будуть закарбовані золотими літерами в історії нашої многостраждальної землі.
Простите,Автор, Ваш сын(или сын ЛГ) с какой стороны был?я просто не поняла по стиху...
Со стороны законной власти(т.е.Беркут, ВВ...)...я говорю ему спасибо.он герой, как и сотни других...он защищал меня, мою родину...Спасибо, и низкий поклон.
Со стороны майдануых...у Беркута работа!нефиг лезть было,не маленький мальчик сам понимал на ЧТО он шел.а фашизм нечего возраждать. Украины нет больше по сути.Спасибо и ему так что. огромнейшее...в таком случае, мне его не жаль ни капли.нельзя фашиста называть героем.даже матери.
