Віктору Ставицькому
Хай чудеса приходять повсякчас
В простих речах – у сонці золотому,
В алмазах слів, що Вам несе Пегас,
В теплі сердець, тих, що не знають втоми.
За щедрість небайдужої душі,
За ті слова, що ви даєте людям,
Нехай стежки встеляють спориші,
Щоб смарагдовим світлом лились будні.
Щоб жар кохання не згасав повік!
І щоб кохана жінка зáвжди знала –
Дістався їй найкращий чоловік,
Бо вдосталь має ніжності і шалу!
Хай діти радість в хату додають,
Дзвіночками виспівують онуки!
На святі друзі так «гопак» утнуть,
Що не одні зламають закаблуки!
Безмірно вдячний, Іра, за привітання.Воно розкішне
настільки, що мені аж незручно. З іншої сторони -
прийдеться, по можливості, рівнятись на той образ, що ти створила. Всого найкращого!
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну от, друга половина дня, а мені не наливають... Хоч би апельсинового соку... Добре, я сама наллю! За твоє здоров'я! Щоб усі побажання - збувалися! Будьмо!