Стерилізуючи нерви асистент сам
Дав мені сигарету.
Перша екранізація черепа теж, сказав:
перетерпим.
Прокинувшись дивимось всі один фільм.
От тільки реквізит у кожного різний.
Ролі другого плану строчить сценарист.
Обманюємось, ніби так вагоміше виглядають титри.
Два сюжети можуть пересіктись якщо
Режисер навмисно склеїть плівку.
Немає відліку в зворотній бік лише
Тривалість, відміряна лінійкою.
Зізнаюсь, оператор - фаталіст.
Можу вибирати але в пригаданих кадрах.
Жоден я не змарнував хоча батьки
Натиснули спуск на камері не запитавши.
Дивна роль бо сам знімаю як граю
Глядачам потрібний ракурс забувши
Сплячим - я статист в масовці снів
(Антрактів).
Віру в справжність вселяють спецефекти.
Відчуваєш - кінокартина значить ще йде.
Фальшивлять мертві бо по інший бік видно
Дублі - підробки, дублі - енні.
До світанку в проекторі встигну
Перерізати світло лишивши
По собі екран блідий і затерте,
Бездиханне крісло.
Дев*ятнадцятирічний сеанс - обман.
Зайвий квиток на випадкову афішу.
Розряд, розряд, втрачені чекають на виході там
Зі мною зустрінься.
А тут павільйон для зйомок
Команда витирає піт, бинти.
Констатація моменту впевненості
що невинні. Паціент зал покинув першим.
![Quintanse: [екранізація черепа] - ВІРШ](/img/logopart2_ua.gif){kind=small}
