Рясна волога всіяла кущі,
Дими плояться пасмами густими.
В дерев суглоби ниють на дощі,
А у поета на хронічні рими.
У порах року дні, немов сторчма:
Примхливий січень березнем муркоче,
І у благому плащику зима,
Снує у сквері, ніби потороча.
А що поет? Йому і сніг, і дощ
У час натхнення за́вжди на догоду,
І на скрижалях вихололих площ
Він сам для себе створює погоду.
Захоче - біле прядиво зими
Худі гілки сповиє, ніби ру́но,
Або змахне уявними крильми -
І заскрипалить вітер шовкострунно!
За мить плачем розродиться гроза,
Немов дівча ображене, капризне...
А потім неба свіжа бірюза
Остудою ментоловою блисне.
А там веселки теплі кольори
Задріботять пружинками по сходах!..
Бо ж будь-якого часу, чи пори
У творчих на душі своя погода.
цікаво... красиво... от тільки струни скрипки - вони не з міді, думаю... хоча, можливо це й не має значення...
неба свіжа бірюза
Остудою ментоловою блисне - красивий і відчутний момент - як і весь вірш про погоду у творчих душах...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Десь читала, що скрипкові струни бувають найрізноманітніші: від металевих до синтетичних, шовкових, навіть жильних (таких, що виготовляються із тваринних жил). Виправила на *шовкострунно*. Дякую, люба Валю! Приємно, що так позитивно відгукнулися!
Так, короткочасну зиму, яка була білосніжною кілька днів, ніби корова язиком злизала…
Не можу зрозуміти, чи то осінь надворі, чи весна…
А на хронічні рими у поета ниють не суглоби, а душа…
Фантазія у поетів - невичерпна і це допомагає легше пережити всі негаразди і до деякої міри існувати у світі ілюзій…
Метаморфози не тільки у природі, а й у голові…
Є люди, в яких у душі вічна весна, звичайно це оптимісти, у яких сонячна душа!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В нас наче обіцяють сніг на неділю. Але чи буде він, чи ні, не знати. Справді, якась дивна зима. І виснаження відчувається, як навесні, коли організм знесилює авітаміноз... А про суглоби... Ну, це моє своєрідне бачення: тут мається на увазі відчуття неспокою і все таке. Дякую, Олечко! Може на Водохреще нарешті засніжить і ми з Вами будемо радіти снігові!