Ох, і мете! Сніжинок міріади
Світ загорнули в сиву пелену.
Вощать налиті охрою лампади
На захололу рунну білизну.
Свистять вітри, мов пізні електрички,
Дзвенить поземка цукром по шибках.
Чиїсь забуті білі рукавички,
А може снігу клапті на гілках?
Тремтять під хутром кетяги калини,
Немов багряні грудки снігурів,
Густа завія пухом лебединим
Затьмила скельця теплих ліхтарів.
У білій піні губляться вокзали,
Пурга в'юни́ться, ніби жеребець!
Бреду собі, закутавшись у шалик,
Як вишня в соболя́чий комірець.
Так гарно намальовано, Наталю, що й мені захотілось такої зими. Згадалось дитинство, коли снігу намело стільки, що перемело в селі хати і ми на санках зїзджали від димаря, по засипаній снігом стрісі донизу в долину. А то що це за зима, то 0 градусів, то -1.
Але все-таки, яке у Вас гарне і образне бачення природи. Це надихає. З Різдвом Христовим!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І не кажіть, пане Володимире!.. Уявляю собі: зі стріхи по зимовій білизні - краса яка і захват!.. Від такого польоту крила виростають! Я такого снігу не пам'ятаю - щоб аж до стріхи... Але вище голови було, можна було рити тунелі. А тепер вже не ті зими... Зникла кудись ота добра зимова казка... Дякую Вам сердечно! Вітаю і Вас з Різдвом Христовим!
Ох і мете ...Голками попід шкіру
Впиваються холодні міражі,
І ліпить вітер шматтями зефіру
На вікнах монохромні вітражі ...
І стогне січень струнними дротами,
Жбурляючи на землю небеса ...
І чорнохмар'я рваними бинтами
Над цілим світом гнізною нависа.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ого! Це вже готовий вірш! Можеш його виставляти на своїй сторінці. Дякую, Любцю!
Свистять вітри, мов пізні електрички,
Дзвенить поземка цукром по шибках... - цікаві і класні порівняння - свіжі... точні... "ощутимі"... особливо "цукром по шибках"...
ще парочку таких палких "мрій"-візуалізацій, Наталю - і точно накличете снігопадів і завірюх...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Згадала собі, що коли поземка вдаряє по склі, то здається, що ніби жменю цукру хтось жбурляє... Отакі асоціації. Хтозна, може моя віршована ворожба і накличе сніжок до нас в Карпати))) Дякую, люба Валю!
Я не ставив смайлика з окулярами і бульбашкою.
Він сам проліз у коментар.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Деяка комбінація цифр автоматично перетворюється на смайлик, тому нічого дивного. Я неодноразово натрапляла на такі сюрпризи. Дякую Вам за приємний візит і відгук!
А вдягаються гілки лапатим снігом у затишну погоду.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, вітри дійсно зривають сніжні рукавички з гілок... Але моїй ліричній героїні все ж вдалося зафіксувати ту мить, коли ті рукавички іще висіли на гілках. Дякую Вам! Дуже гарна картинка!