Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр ПЕЧОРА: ПОВЕРТАЮСЬ ДО РІДНОЇ ХАТИ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк, 08.12.2013 - 22:24
Щемно і так знайомо кожному з нас... Так, рідна хата - наш оберіг крізь роки і відстані.
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...Й не нове, але таке близьке!..
zazemlena, 08.12.2013 - 21:40
а у мене вже немає цього святого куточка...залишився лиш спогад у вірші і щем у душі zazemlena :: Мій оберіг Людині оберіг -батьківська хата. Чиясь у місті, а моя - в селі. Спішу до неї, де трава прим"ята, В росу спадають прикрощі й жалі. Вона стрічає вікнами- очима, Здалеку манить поглядом мене. Люблю її, я тут завжди спочину. Дитяча віра птахом промайне. Все наболіле десь зникає зразу - Зі всього спомин щастя б"є ключем... Яке все рідне! Як дає відраду! Який болючо - ніжний щастя щем... В моїй кімнаті, як завжди, затишно. За шибкою дзижчить-віта бджола. Несміло в хату заглядають вишні, Шле затишок і спокій виноград. Поставлю я, зворушена, платівку: Хай спогади минулого спливуть... Люблю свою замріяну домівку, Бо тут мені відкрилась щастя суть. Олекса Удайко, 08.12.2013 - 19:13
Цікава пісня, змістом і формою (різний розмір в заспіві і приспіві). Композитори - Агов!!!
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як про любов, так і про хату... ніби й не нове.Печора піднабрид вже й композиторам. |
|
|