Стояти сил не мала. Восьма днина.
Вона присіла на сходині стиха.
А поруч нижче на бетон хлопчина
Вмостивсь. Приліг, і раз у раз лиш дихав.
Його накрила. Хай поспить рідненький.
Поглянув вдячно він, закутавсь смирно.
Четверту за хвилину бив раненько
Годинник площі. Київ – мирний…
Ще мить і брата голос за спиною
Подалі вчула:”Що це? Беркут? Боже?!”
Затьмаривсь Київ. Вдарив грім зимовий.
І чорне пекло – фільмів сцени схоже.
Підвівсь юнак, спокійно глянув. Сниться?
“Маленька, гості в нас?”-спитав очима.
Навколо сполох, бити, грізні лиця…
Прикрив юнак.Рукою і плечима.
Розбитий череп, кров. Лицем об сходи.
Заплакав Київ … Бив четверту гнівно.
В очах дітей – розпука, страх і подив…
Хотіли лиш в Європі жить наївно.
УКРАЇНО, ПАМ'ЯТАЙ!!!!!
УКРАЇНО, НЕ СПИ!!!!!!!
УКРАЇНО, ВСТАВАЙ!!!!!
надзвичайно сильно, вірш проймає і закрадається в серце! але як кажуть нема зла без добра. ця ніч справді об'єднала і підняла увесь народ, допомогла йому пробудитися зі сну і підніматися із колін! шкода, що така висока ціна цього єднання. але цей день назавжди ввійшов в історію українського народу, а може навіть і став точкою відліку нової його історії.
Nikita13 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваша правда!!! На наших очах твориться історія нової України - вільної та нездоланної. Такі зміни ніколи не відбуваються за один день. Це - дуже клопітка справа. Та, вірю, в нашу перемогу!!! В країну сильну та вільну, де поважають право на думку, право на свободу слова!!!
Не можна бити кийками власне майбутнє!
Вірш дуже цінний, бо це не лише про недавні події в Києві, він про вічні людські почуття. Завдяки таким почуттям ми ніколи не станемо звірами або маріонетками в чужих руках.
Дякую Nikita
Nikita13 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую ВАМ!!! За підтримку та розуміння!!! За прекрасний коментар!
Nikita13 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Така реальність сьогодення. Та будемо гордими, що ми живемо в одній країні з молодими героями. Тримаймося разом і хай нам помагає Бог!!! Дякую Вам щиро!
Прикро чути , бачити такі речі в сучасному суспільстві. Але шкода й тому, що ідеї, які виносились,та жертва ,яку понесли люди стане інсирументом інших владних структур. Адже якість життя людей не буде залежати від того хто коло влади - проблема не там. Влада це лише симптом хвороби. Знімемош симтоми,але беднмо далі хворіти. До цієї хвороби потрібно підходити комплексно,ато прийдеться все життя лічити симптоми
Nikita13 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не можу не погодитись. Та рухатись треба лише вперед, ще ніколи великі зміни не відбувались за один день. Якість життя залежатиме від правильного курсу країни! З теперішньою владою він таким не буде ніколи!!! Не можна повертатись на десятки років назад. Не для цього була пролита кров!
Серце защеміло... Боже, врятуй нас від необдуманих дій влади і її прислужників!.. Прониклива поезія.
Nikita13 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Боже, нам Україну храни!!! Дай мудрих керівників, щирих патріотів, дай жити у вільній країні! Нехай будуть будуть покарані усі винні!!! Дякую Вам щиро!
Добрий вечір, Мар"яна.
Радий знову читати твої вірші, але цей вірш затуляє своїм горем, усю мою радість зустрічі.
Думаю, що жодна людина в світі (нормальна людина) не може сприймати спокійно той факт, що влада з звірячою жорстокістю застосувала силу проти дітей, які хочуть впливати на своє майбутнє.
Але чесно скажу тобі, що не бачу виходу з цієї ситуації. Я проти кровопролитя. Все чого я бажаю це мир, і якщо мир можливий лише з Росією, що ж я готовий жити так. Дуже шкода, що наша влада не навчилася чути, але жодне людське життя не варте навіть найкращої ідеї. Я вірю, що все у руках Божих. І хто знає, що для нас зараз краще, крім нього. Ось так я думаю. Пробач,якщо щось не так.
Nikita13 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Прикро, Сергію, чути такі слова саме від тебе. Миру з Росією ніколи не бути! Бо не бути тоді й Україні!!!
А щодо ідеї, то саме вона пробудила український народ, об'єднала його, та показала, що зовсім скоро із цієї маси студентів, окрилених ідеєю, виростуть справжні герої, проводирі нашої країни. Їм лише потрібна наша спільна допомога і підтримка!!! І звичайно правильний курс - курс лише вперед, вперед до Європи!!! Дякую Тобі