Із далеких тих доріг,
Прийшов перший до нас сніг,
З гір летів він у долину,
Притрусив геть Україну.
Все навколо побіліло,
На душі геть посвітліло,
Кажуть, що розтане вмить,
Та зима уже не спить.
Пробудилася від сну,
Вдачу має запальну,
Не на жарти розлютиться,
Їй тоді уже не спиться.
Із морозом вдвох на пару,
Відімкнуть вони кошару,
Коні там на них чекають,
Білі гриви в верх злітають.
Полетять вони у вись,
Хто, як може стережись,
Хто в кошару, хто в дупло,
Хто у хаті, де тепло.
Свої вади зима має,
Про те кожен добре знає.
http://antonina.in.ua/index.php/pejzazhna-lirika/429-pershij-snig.html
