Для кого зараз живем́о? Звичайно, що для себе.
Заради втіхи та розваг, стрибаємо до неба,
Де зірка спалахнула нова із новою силою,
І кожен той стрибок може скінчитися могилою,
Але про це не думаємо, безтурботно живемо,
І закриваємо повіки на навколишнє лaйно...
***
І самі зрячі вигукнуть "Ганьба! Свавілля!" так от,
Бо лише пiдєрaсти люблять постояти рака,
Для них це звична справа, а козак - той не здається,
Він зранку пива п'є бідон, горілочки відерце.
Римує через три строфи, їсть хліб із гострим перцем,
Грає на бандурі, має шаблю й оселедця,
Одягнений в сорочку з капюшоном та овечу шапку,
Шаровари джинсові і зі шнурками тапкі.
Що то за козак, який не прагне до свободи,
Знає Ватерло, але не знає Жовті Води,
Виконує слухняно все, що наказала мода,
Співає, а не зчитує стару козацьку оду.
(2006)
