-Алло.Привіт.
-Привіт.
-Впізнала?
-Минуло стільки часу...
Знову ти...
-Як cправи?Сумувала?
-Смішний...усе змінилось за роки...
-Пробач за все
-Не варто.Я вже інша
Час лікував.У мене є сім"я...
-У мене теж.
Все є.І навіть більше...
А от кохання...
-В мене теж нема...
-А може спробуєм?
-Не варто...
-Чому?Ми станемо щасливими удвох
-Бо забагато ставимо на карту...
Мені вже час...
-Стривай!
...................
Гудок
Це мабуть найприкріша ситуація для двох закоханих, які фактично не в силах щось змінити. Влучно Ви підмітили, що поставлено на карту дуже багато, а тим більше немає гарантії, що все буде добре, якщо вони спробують відновити минулі почуття, адже час міняє людей - вони стають іншими, а залишки тих минулих почуттів то лише фантом, міраж, шматочок минулого, яке нічого спільного немає з теперішнім і тим більше з майбутнім - єдине місце де все можливо відновити це голова в співпраці із серцем і про це може знати лише одна людина, в якій голові це все відбуватиметься ... така правда нікому не потрібна, адже від неї мало користі і для самої людини тим паче .... щось я розійшовся зі своїми думками, це просто Ваша робота так вплинула, а це означає, що вона припала мені до смаку
Яся Сингаєвська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тішусь)направду,для автора,мабуть,найголовніше викликати емоції і зачепити якусь тремтливу струнку читача)Ще раз дякую)