Гадаєш ти мене образив,
Коли бандерівцем назвав?
Скажу тобі на це одразу –
Я ним не був! Тепер вже став!
Сприймаю це, як нагороду!
Звання, присвоєне за те,
Що сином став свого народу,
Любові почуття святе!
Люблю безмежно рідний край,
Цю чарівну, магічну мову,
Дарований Всевишнім рай,
Красу дівочу чорноброву.
Люблю за щедрість і за спів,
Шалені ночі солов’їні,
Коли бракує навіть слів,
Освідчитися Україні!
А ти, мене, за цю любов,
Оскаженіло ненавидиш.
Не я до тебе! Ти прийшов,
На мою землю і тут гидиш!
Іди подальше від гріха,
Моє терпіння не безмежне.
Нехай святиться у віках
В борні здобута НЕЗАЛЕЖНІСТЬ!
28.10.13 р.
Дякую друзі, що знайшли по пошуку цей вірш! Але запрошую Вас почитати і іншу, не менш патріотичну громадянську поезію на моїй сторінці в 2-му розділі за цією адресою
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=16199 або в лівому верхньому кутку цієї сторінки у віконечку ПРОФАЙЛ натисніть - ДОДОМУ....
Тут Ви знайдете також і лірику та дитячі вірші. Заходьте на гостини! Не розчаруєтесь!!!
Щоб не витрачати час на пояснення в особистому листуванні, я наважуся дати своє пояснення, чому в Інтернеті поширена інформація про те, що автору цього вірша 13 років. Цей вірш я написав ще до буремного Майдану - 28.10.13 р.
На мою думку, хтось при копіюванні цього вірша допустився помилки і від повної дати написання залишив тільки 13р. Інші сприйняли це за вік автора, що значно сприяло швидкості його поширення. Вийшла така собі піар-акція, що кращої годі було і придумати. Це дійсно той величність ВИПАДОК, а може і сприяння вищих сил... Адже він сприяє ідентифікації та самооцінці, виявився надзвичайно витребуваним і на часі.
Вірші громадянської поезії другого розділу, написані до жовтня місяця 2013 року, увійшли до збірки "СПОЛОХ". Мені зараз кажуть, що вони майже всі були пророчими. Так це чи ні, судити Вам! Але є у цьому щось дійсно містичне...
Несколько месяцев назад встретил женщину ее зовут Валентина Осташко милейшая и очень добрая женщина , она мне прочитала этот стих , а я говорю , так я знаю его это как гимн майдана и он в интернете был кругом. Валентина мне ответила, что этот стих написал ее сын еще задолго до начала революции и вроде , когда он был в Америке и там его кто-то назвал бандеровцем. Когда началась революция если ее можно так назвать , потому как у власти олигархи и закручивают нам гайки , то она выложила этот стих по памяти в интернет ну и он разошелся . В итоге авторство этого стиха приписывали якобы 13 летнему мальчику. Сейчас Валентина по факту БОМЖ , приватбанк олигарха коломойского, через незаконную схему выдачи валютных кредитов в нашей стране, который Валентина взяла вроде на лечение своего отца и после кризиса 2008 года не смогла вернуть. Она прошла очень тяжелые жизненные испытания и сейчас даже не может уже несколько месяцев , как БОМЖ получить паспорт , а в это время приват банк после того как получал платежи по кредиту и отобрал у нее квартиру продолжает подавать на нее в суд и требовать сумасшедшие штрафы и пени которые насчитал с воздуха. То есть у человека забрали все , продали с аукциона за бесценок мажору ее квартиру , выкинули научного сотрудника на улицу , украли все ценное что было у нее дома , сожгли все ее документы и продолжают еще с ней судиться и требовать вернуть штрафы и пени. Валентина активная участница Общественной Организации Кредитный Майдан, борется с людьми которые по вине государства попали в кредитную кабалу , но шансы тают , в продажных судах правды нет. Мне жаль, что в нашей стране светлым людям нет места. Спросить всю правду у Валентины можно тут https://www.facebook.com/profile.php?id=100008362336694&ref=ts&fref=ts
Мирослав Вересюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В Америці обізвали бандерівцем! Якби це було в Росії чи в Україні - виглядадо б більш правдиво. Я вже стільки легенд наслухався про свій вірш, що вже не звертаю уваги. Це лише підтверджує правило, що неординарні твори завжди обростають легендами. Перегляньте решту віршів з цього розділу, Там ще є подібні, але напевно ще не прийшов їх час.....
Сильний, проникливий вірш. А популярність свою мабуть здобув тому, що майже кожен українець, може говорити від свого імені словами вашого вірша. Дякую.
Мирослав Вересюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так! Я цілком погоджусь з Вами. Адже якщо в Полтаві його помістили на білборді, то це підтверджує те, що Ви сказали.
Дякую. Цей вірш став справжнім хітом! Мабуть останні три місяці кожного з нас час від часу називають бандерівцем, навіть російськомовних патріотів.
Мирослав Вересюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, став таким! Але збільшення цієї хвилю агресії та ненависті я відчув ще п'ять місяців тому.
Хоч і до цього особливою любов'ю сусіди до нас не вирізнялися. І це в них проводилося на державному рівні.
Один позитив з сьогоднішньої ситуації - більшість людей почали прозрівати!
(Вітання Близнюку від Близнюка )
Актуально - це факт!
Але найбільш мене вразила простота у висловленні і вираженні оцієї безмежної і властивої нам, любові до Батьківщини!
Мирослав Вересюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так лягло на душу! Прийшли слова і склалися в рядки... Написав те, що відчуваю.
І тільки з такої безмежної любові появляються такі прості і щирі слова! Дякую за
коментар і за сприйняття цього вірша саме так, через призму любові до України.
Вразило, хоч прочитав лише сьогодні, у лютому 2014... Дякую. Надихнуло на такий собі експромт-переклад:
***
Считаешь, ты меня обидел,
Когда бандеровцем назвал?
Скажу тебе на это сразу -
Я не был им. Теперь, вот, стал!
Воспринимаю как награду
я это звание за то,
- стал сыном своего народа,
любови чувство так свято!
Люблю безмерно я свой край,
очаровательную мову,
Подаренный Всевышним рай ,
Красу девичью черноброву .
Люблю за щедрость голосов
безумство ночи соловьиной,
когда не хватит даже слов
в любви признаться Украине!
А ты меня за ту любовь
неистово мешаешь с грязью.
Не я к тебе, а ты пришел,
на мою землю и тут гадишь!
Иди подальше от греха, -
терпение ведь не безгранично.
Но пусть останется в веках
борьбой добыта независимость!
Мирослав Вересюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це не так пізно! Віршу виповнилось лише три місяці! Не очікував, що він здійме таку хвилю...
Цей вірш - гімн майдану.Нещодавно мені теж дісталося "на горіхи"за те, що маю свою тверду позицію, так от, мені прислали напевно десять моїх друзів цей вірш, як підтримку, як розраду, як істину в останній інстанції. Я дуже дякую за нього авторові пану Мирославу.
Мирослав Вересюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не очікував, що цей вірш так відізветься в серцях....
Переконливо! Видатний , хрестоматійний твір!
Цей вірш "гуляє" в Інтернеті (приписують його хлопчикові 13-ти років, але ім"я "автора" - те саме, що у Вас).
Браво!!!
Мирослав Вересюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
При копіюванні вірша від дати написання хтось залишив тільки "13 р." І вийшов "видатний" піар-хід! Після цього вірш розповсюдили миттєво! Адже це дійсно вражає - 13 років і такий вірш! Я читав! Низький уклін тому хто так помилився!!! Може і в подальшому під віршами писати, що автору лише 13???