Пахтить осіннє листя медом
З відбитком сонячного світла,
Воно лягло зігрітим пледом
На землю, і вона розквітла.
А вранці кава й присмак неба,
Де його затишність розбудить.
Нас понесе, як річка греблю,
Крізь день оцей із листям всюди.
Вони біжать, все голосніше!
Як діти, бавляться із вітром,
Мені ж - притиснутись тісніше
До Тебе! Цим осіннім світлом.
В таку погоду можна тільки пити
Гарячу каву, пледом вкривши ноги,
А на Гаваях – сонце, пляжі, квіти…
Та підійміть зарплату, ради Бога!!!
Helen Birets відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Підтримую Патару! Але мрії ... ніколи не зрівняються з її розміром, хай яка вона не буде баснословна...Хто не мріє, той не живе! Дякую тобі, Маргарито! І хай наші мрії будуть шоковані від можливостей, а ті, в свою чергу, не втомлюються дивувати за нас
Таке осіннє світло спостерігається майже цілий тиждень,бродиш алеями парку і під ногами жовті--,а в серці медові асоціації.Гарно!
Helen Birets відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В мене була можливість декілька днів проходитися ботанічним садом, там така краса, опале листя кленів світить різноманіттям і настільки ароматить медом, що вдихаєш і насолоджуєшся...Дякую Вам, Дануто, за відгук!
Слушай, захотелось забраться под плед с чашечкой кофе! Но, как говорила Верочка из "Служебного романа": "Я сейчас не могу, до конца рабочего дня осталось 5 часов"
Helen Birets відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Фотиния, рада за такое прочувствование! Спасибо! (А может...ну его, эту работу? ...осень так коротка , что можно и не успеть полежать под теплым пледом?... я не подстрикатель, конечно, работа, она ведь и завтра будет...но поддержать всегда готова )