Твоє сузір'я ніким ще досі не відкрите,
Серед мозаїки із безлічі плеяд,
Ховаються в містичному зеніті
Галактики подібні до дріад.
І дух вливаючи теплом в небесні сфери,
Срібляться квітами замріяні сади,
З-поміж космічних тих алей і скверів
Найчарівніший сад тримаєш ти.
Серед туманностей цвітуть оранжереї,
Де в кожного приховані свої квітки,
Та лиш твої закохані космеї
Так ніжно розпускають пелюстки.
Твоє сузір'я, там, в далекому зеніті,
Оздоблює незлічені ніким світи,
Прекрасними космеями у вічі,
З небесних сфер зійшла до мене ти!