Якби вернути все назад,
Якби ж то 20 років знову.
Ту зиму, вереницю свят,
Прожити знову ту розмову.
Я знаю, я б знайшла слова
По-іншому все повернути.
Якби траплялися дива,
Я була б з тим з ким мала бути.
Як шкода, в нас немає прав
Своє минуле випраляти.
Цього нам Бог, нажаль, не дав.
Він заповів усе прийняти.
Як жити далі? Куди йти?
Я стільки дров вже наламала.
Крихкі в житті були мости,
Любов була така невдала.
Як не хотілось, не вернеш
Ті світлі й чисті 20 років.
А ти йдеш далі, і я теж
Зроблю в майбутнє кілька кроків...
Класно змалювали життєву ситуацію (багатьох людей) - тут ВИ відобразили все: і причину, і наслідки, можливе і не можливе, а головне трішки оптимізму та рішучість у намаганні взяти кермо у свої руки
Красиво, Валерия Только не печальтесь - думаю, у вас ещё многое впереди. Это совсем не назойливые и тошнотворные напутствия - и в 40, и в 60 можно встретить любовь всей жизни Впрочем, вы и сами это прекрасно знаете
Валерія Донецька відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, Алексей! Мне кажется, в плане надежд на будущее (причем вовсе не пустых) мы похожи и полностью понимаем друг друга
Впрочем, вы и сами это прекрасно знаете 
Романтично, щемно, гарно.
