Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніжність - Віталія Савченко: Осінь (замальовка) - ВІРШ

logo
Ніжність - Віталія Савченко: Осінь (замальовка) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 8
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Осінь (замальовка)

Ніжність - Віталія Савченко :: Осінь (замальовка)
     У затишній кав’ярні пахне корицею, кавою, і ще чимось таким ледь вловимим у повітрі… Осіння негода заганяє в її теплі й духмяні обійми таких, як я роззяв, що вискочили з дому в цю похмуру днину, забувши прихопити рятівну парасольку. Добре, що хоч теплого шарфика напнула, бо дошкульний вітер-розбишака так і норовить залізти поза комір, і добряче полоскотати холодом. 
      Дівчина-кельнерка співчутливо посміхається припрошуючи присісти он за той крайній столик, і спритно подає меню. Я, потрапивши з холоду в тепло, потираю задубілі руки, зрадницьки почервонілого носа, зручно вмощуюся загорнувшись в картатого пледа, що завбачливо висить на спинці стільця. Молоденький хлопчина-бармен, посміхається й весело підморгує побачивши мої маніпуляції з розчервонілою кирпою, ніби підбадьорює: зараз-зараз зігрієтесь, вже роблю каву.
      У цій кав’ярні я частенька гостя, вже навіть маю своє персональне місце у куточку. Завжди привітний персонал практично вивчив мої уподобання, бо замовляю, як правило одне і те ж – кава американо з молоком без цукру та тістечко тирамісу. Але для годиться, мені таки подають меню. І сьогоднішній день також не виключення. Підійшла кельнерка і чемно спитала засвічуючи оригінальну свічку на моєму столику (є тут така родзинка, в будь-яку пору дня чи вечора засвічувати свічки на столах, за якими сидять відвідувачі), чи все як завжди, чи пані хоче щось інше нині. Пані не хоче інше, все як завжди.  Кельнерка зникає на якусь мить, аби тут таки, ніби вичаклуватися з повітря із тацею у руках, й подає мені чудову запашну каву, разом з не менш смачним тістечком. Чемно дякую, а тим часом виймаю із сумочки записника та ручку, роблю ковток гарячого напою, і блаженно примружую очі. Вдихаю аромат й замислююсь, про що писатиму. Так, знаю. Відкладаю філіжанку кави і… напишу про осінь, про дрібний дощ, про перехожих, котрі кудись собі поспішають у справах під різнокольоровими парасольками, про студений вітер, що безсоромно залазить геть в усі щілини одягу, аби дошкульніше пробрати аж до кісточок, про таких, як і я любителів кавування, котрі забігають у двері кав’ярень, і поринають у тепло й аромат цього чудового місця. Про миловиду посміхнену кельнерку, котра зі знанням своєї справи вміло й швидко пересувається із тацею наповненою всілякими смаколиками, про вишуканий інтер’єр кав’ярні, про окремий столик у куточку, і про дівчину із задумливим поглядом у карих сумних очах, котра п’є свою вже вистиглу каву, дивиться крізь вікно, і бачить там за ним – ОСІНЬ…
      Сьогодні вона не така привітна, як учора. Мінлива ця Пані, ще вчора тішила теплом, сонечком, що гралося із жовто-гарячими листочками, погідним синім небом, і білосніжними перистими хмаринками. Нині ж вона геть інша, сувора. Шмагає холодним дощем ті листочки, що ще вчора пестила, а небо – сіре й непривітне плаче і плаче без зупину дощовими краплями. А вітер гульвіса зриває безжально принишкле й нажахане листя й жбурляє на мокру холодну землю, вкриває ним змоклі тротуари, топить насміхаючись у калюжах. Нині він господарює, завиває, холодить, тішиться до очманіння.
     Сиджу собі в кав’ярні, п’ю вже геть холодну каву, ніби й не помічаю цього, бо пишу-малюю сьогоднішню свою Осінь, щиро надіючись що завтра, а може після завтра, ця непостійна Пані змінить гнів на милість, і таки подарує ще і бабине літо зі своїми легкими павутинками, і погожі, сонячно-горобинові дні, що пахнуть опалим листям, грибами, журливим курли у піднебессі та гіркою кавою з корицею. Що ж до кави, то вона й холодною мені дуже смакує.

ID:  451323
Рубрика: Проза
дата надходження: 27.09.2013 23:39:51
© дата внесення змiн: 09.10.2013 22:22:32
автор: Ніжність - Віталія Савченко

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (1146)
В тому числі авторами сайту (12) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Lana P., 02.10.2013 - 04:21
і мене примусили поринути...
-подобається ваша проза flo26 16
 
Ніжність - Віталія Савченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую. То моя перша спроба, якщо не рахувати казок. Власне вірші мені ближче, але... Щось захотілося оповісти таку собі замальовку. flo12
 
Наталя Данилюк, 28.09.2013 - 18:03
Яке затишне і гарне оповідання - так і уявила, як ти, замріяна, сидиш за філіжанкою кави і вимальовуєш у своїй уяві осінь із завіконня... osen2 Такий живий зримий образ - чудова проза! 12 19 22 flo11
 
Ніжність - Віталія Савченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Наталочко. 22 23 23 23
 
alfa, 28.09.2013 - 10:04
... я любив спостерігати, як вона виймає із сумочки записника та ручку, робить ковток гарячого напою, і блаженно примружує очі. Вона дивиться у вікно і щось пише у записничок... Мабуть,про таких, як я любителів кавування, котрі забігають у двері кав’ярень, і поринають у тепло й аромат цього чудового місця, про наше місто, про осінь за вікном...
 
Ніжність - Віталія Савченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
22 Спасибі і за візит, і за спостереження за моєю ЛГ.
 
Вразлива, 28.09.2013 - 09:16
Віточко! Дуже гарно,щиро передала свої відчуття і почуття , того холодного , не на час, дощового осіннього дня. give_rose
 
Ніжність - Віталія Савченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дяка пані Дануточко, то наразі перша спроба прози не казкової. smile 23
 
Осінь різна! Мене теж вітер діставав, як була в Одесі. give_rose give_rose give_rose
 
Ніжність - Віталія Савченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile Так різна... Але в той день була саме така, як я ото її намалювала. Дякую, що забігли до мене. 23 23 23
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
Синонім до слова:  Прибулець
dashavsky: - Пришилепинець.
x
Нові твори
Обрати твори за період: