... такi неймовiрнi вiршi
такої крилатої жiнки...!
ще жоден в її душi
не змiг написати й сторiнки!
а ти - усе-таки змiг:
весiлля,обручки,валiзи...
А потiм сонну стерiг-i
тихесенько крила зрiзав.
заклеїв цiлунком рот,
налив простоквашi у вуха...
iржавiе хай зорельот-
ти вiднинi-ЖОНА,а не муха!
...такi перестиглi борщi
такої буденної жiнки,
що потайки тисне прищi
i спить,обернувшись до стiнки.
Как же больно терять себя и свои крылья с не ценящим тебя супругом,который даже и не ведает ,что перед ним хрупкое и нежное создание под названием - ЖЕНЩИНА...)
Чоловіки... Обрізують нам крила, забувши, що закохались у крилатих, а потім ще й скаржаться, що нам (жінкам) чогось не вистачає...
Вірш правдивий і майстерний.
уляна задарма відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
політать
і сумно, і прикольно
