Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: "За туманом нічого не видно". - ВІРШ


Валентина Ланевич: "За туманом нічого не видно". - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 1

Пошук


Перевірка розміру




"За туманом нічого не видно".

Літо стояло у самому своєму розпалі. Колосились хліба, заквітчані червоними маками, синіми, як бездонне море, волошками та білими ромашками. У небі заливисто виспівував жайворонок, а горобчик, заховавшись за вишневі соковиті намистинки черешень, пробував і собі взяти високі ноти та тільки чирикнув і замовк присоромлено. По дорозі, що бігла поміж житами, гнав пастух худобу і пилюка, збита копитами, стелилась на стебла жита, від чого ті ставали рудувато-попелястими. А над усим цим, ген, на горизонті, купаючись у білястих хмарках з відблисками оріолу, висів розжарений, оранжевий диск сонця. Клуб куряви одним ріжком дістався дороги по якій, з кульком у руці, швидко йшла Надія. Вільною рукою вона відмахнулась від пилу і повернула до хати, що стояла неподалік. Там проживала її подруга Люба. Скрипнули вхідні двері і Надині ніздрі вловили запах смаженої на салі яєшні. - Купила, - без зайвих слів, ще в порозі, спитала господиня і на столі миттю з’явились пусті стограмівки, - наливай. Закушували мовчки. Тільки чутно було, як хрустять на зубах запечені скоринки хліба. Та після другої випитої склянки Люба урвала мовчанку, що вже починала гнітити їх обох. -Ну, от скажи, кого від покарав, що довів собі, мені, дітям? Що? Сам пішов з життя, а нас полишив одних. Що, не можна було б ту сварку вирішити якось по-іншому? Не змогла я дивитись на березу, з якої його зняли, зрізала та однаково не полегшало на душі. А тепер ото він, мій колишній коханок, не дозволив своєму синові одружитись на моїй донці, каже, що буде гулящою, як і її мати. Так, гуляла, шукала чоловічого тепла, бо ще живий тоді чоловік не зумів його дати, молодою була, от і шукала. По Любиному обличчі потекли сльози, змиваючи залишки пилюки та відкриваючи тонкі, миловидні, хоч і позначені часом, риси обличчя. Надя обійняла її за плечі, знову наповнила пусті склянки: Давай, пий, не вернеш уже з того світу..., - і одним духом перехилила чаркину. - А мій Антін, пам’ятаєш? Мені ж тоді лишень сімнадцять було, десятий клас закінчувала. Він же знав, що я йому за іграшку, знав, бо дома чекала дружина з сином, а мені говорив, що він нежонатий. Як я могла перевірити сказані слова, коли він у відрядженні був, а я закохалась у нього... Правда, приїзджав, майже тридцять років потому, на сина свого глянути, що виріс і став його копією в молодості та слів вибачення син так і не дочекався, поїхав геть. Чого приїзджав, що хотів знати для себе, полишив загадкою. А мій другий, бувший законний чоловік? Усе у коханні зізнавався, а за плугом у полі я йшла, я... Надія стукала себе у груди не по-жіночому важким кулаком, а в очах стояли іскри гніву, змішані з жалем до себе самої. Склянки знову наповнились такою тепер, як їм здавалось обом, рятівною горілкою. Перехилили і, жаліючи одна одну, обійнялись, поцілувались. Їхні язики випадково торкнулись і поцілунок, з жалісливого став наповнюватись гарячим теплом, руки мимовільно опустились нижче пояса... На вулиці, під вікном, витьохкував соловей. З боку будинку місяць, неначе, підбадьорював ясним світлом зорі, що чомусь, як йому здалось, сполохано відсахнулись геть. А дорогою прошкував чоловік і хриплуватим голосом, трішки заточуючись, співав: Туман яром, туман долиною, За туманом нічого не видно... Ті слова підхоплював вітер і розносив між дерев та садиб, подекуди будячи знічев’я сільських собак, що ліниво відзивались на пісню тихим гавкотом. 18.09.13

ID: 449858
Рубрика: Вірші, Нарис
дата надходження: 18.09.2013 17:12:03
© дата внесення змiн: 14.09.2016 01:27:52
автор: Валентина Ланевич

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Олекса Удайко, OlgaSydoruk, Кайгородова 2
Прочитаний усіма відвідувачами (960)
В тому числі авторами сайту (24) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Кайгородова 2, 11.03.2016 - 12:55
До сліз... Сподобалось оповідання, написано талановито. Дякую! give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Кайгородова 2, 01.01.1970 - 03:00
Від душі дякую й Вам! 16 22 give_rose
 
OlgaSydoruk, 22.03.2015 - 13:02
Валя,ты мастер прозы,в таком коротком рассказе столько излито! 16 17 12 12 give_rose flo17
 
Валентина Ланевич відповів на коментар OlgaSydoruk, 01.01.1970 - 03:00
Якщо збоку видніш, то я рада це чути. 16 Дякую, Олечко! 16 give_rose
 
Олекса Удайко, 03.08.2014 - 19:47
12 Чудова розповідь! це життя, Валентино! give_rose friends friends
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Олекса Удайко, 01.01.1970 - 03:00
Еге ж, життя сповнене різних сюрпризів і не завжди вони можуть бути приємні. smile Дякую, Олексо! give_rose friends
 
12 12 12 Чудово.
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Леся Приліпко-Руснак, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Лесю! 16 22 give_rose
 
Фотиния, 19.09.2013 - 17:01
Я вижу, Валя, ты попробовала себя в новом амплуа. У тебя хорошо получается! 12 Психологически выверено! give_rose 22 22 23
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Фотиния, 01.01.1970 - 03:00
Признаться честно, очень переживала за восприятие читаемых, тема жизненно-жестковата то... wink Спасибо, Света! 22 give_rose
 
Радченко, 19.09.2013 - 11:46
Валя, цікаве оповідання. Реалії життя. Закінчення - непередбачуване, як і саме життя. 12 16 12
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Радченко, 01.01.1970 - 03:00
Так. Життя таки багате на всякі несподіванки і вони не завжди можуть бути приємні. 16 Дякую, Оля! 22 give_rose
 
складна і щемна історія, на жаль 17 43 flo18
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Тетяна Луківська, 01.01.1970 - 03:00
...і учинки людей в ньому також різні... frown Дякую, Танюш! 16 give_rose
 
Віталій Назарук, 18.09.2013 - 21:13
Якщо по частинках і кожен день... Має бути ЩОСЬ, яке буде СУПЕР! 12 16 give_rose give_rose give_rose Пишіть, Валю!
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Віталій Назарук, 01.01.1970 - 03:00
Звичайно, завжди, поруч з неприємностями, є те від чого радіє душа, розгледіти б його вчасно... 16 Дякую, Віталію! 16 give_rose
 
Lana P., 18.09.2013 - 21:05
подобається ваша проза, Валю give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Lana P., 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лано, щиро дякую! 16 22 give_rose
 
НАДЕЖДА М., 18.09.2013 - 19:34
12 12 Життєва тяжка історія...Чому ж так буває у житті? Чому?

Гарні в тебе, Валюша, прозові твори... Молодчинка! heart heart flo16
 
Валентина Ланевич відповів на коментар НАДЕЖДА М., 01.01.1970 - 03:00
Далебі, такі запитання ставить не одна людина та багато їх так і залишаються без відповіді... smileДякую, Надійко! 16 give_rose
 
Вразлива, 18.09.2013 - 19:15
Спочатку через людей ,а потім через дітей, що ж то скажуть? І в тім терпінні , голову в пісок як страус , запихають глибше і глибше.А чи не заховатися в тумані життя?Гарний, проникливий твір! 12
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Вразлива, 01.01.1970 - 03:00
Тільки ж "заховатись в тумані" назавжди, відгородившись ним, як невидимим парканом, - це не вихід і, шкода, коли люди так чинять. cry Дякую п. Дануто! 16 give_rose
 
Ліоліна, 18.09.2013 - 19:13
все буває
а біда зближує, хай навіть не так, як би ми уявили собі give_rose give_rose give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Ліоліна, 01.01.1970 - 03:00
...так, почутим бути хоче кожен один... 16 Дякую, Лілоіно! 22 give_rose
 
Крилата, 18.09.2013 - 17:45
Важка історія. give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Крилата, 01.01.1970 - 03:00
Втішного у ній таки мало. smile Дякую, Люба! 16 give_rose
 
tatapoli, 18.09.2013 - 17:17
12 16 12
Неоднозначне відчуття від прочитаного! apple
friends friends
 
Валентина Ланевич відповів на коментар tatapoli, 01.01.1970 - 03:00
Це, як горківське "дно", тільки Луки поряд немає, щоб утішав, а з життя поганий розраджувальник. Воно буває жорстке і непривітне, а коли іще людина десь уступилась то їй важко вибратись з цієї ями без внутрішнього, цілеспрямованого поштовху, і трясина з кожним разом засмоктує усе сильніше. frown Дякую, Танюш! 16 friends
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Люстерко
Зелений Гай: - Дивоскельце.
Синонім до слова:  Люстерко
Яна Бім: - Дивило
Синонім до слова:  Люстерко
Genyk: - Вухобач...
Синонім до слова:  Люстерко
Георгий Данко: - Двері (віконце) у потойбічний світ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Іван Мотрюк: - :12: людина у розквіті сил
Синонім до слова:  тартак
Redivivus et ultor: - Положинський :D
Синонім до слова:  казино
Mattias: - Дурдом! :hi:
Синонім до слова:  Чашка
Тетяна Романів: - Кружка
Синонім до слова:  Чашка
Redivivus et ultor: - Кварта
Синонім до слова:  Чашка
Кому боляче?: - Горня, філіжанка
Синонім до слова:  тартак
Ulcus: - дзиньхрусь, різоліс, пильок
Синонім до слова:  Чашка
Genyk: - Горнятко!
Синонім до слова:  тартак
Genyk: - Лісопоїдач
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Bella America: - Надія
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - ВСТОЯНИЙ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
dashavsky: - Ні тут, ні там.
Синонім до слова:  концерт
Зелений Гай: - музопляска
Синонім до слова:  казино
Зелений Гай: - гральня
Синонім до слова:  казино
*SELENA*: - азартофобник
Синонім до слова:  казино
Svitlana_Belyakova: - ігроблуд
Синонім до слова:  концерт
dashavsky: - Виступ
Синонім до слова:  казино
dashavsky: - Дуригріш.
Синонім до слова:  концерт
Genyk: - П"янісімо,п"янісімо...
Синонім до слова:  казино
Genyk: - Барліг
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екваторик
Синонім до слова:  Мрія
Genyk: - Мозкова жарптиця
Синонім до слова:  Мрія
Svitlana_Belyakova: - Пусте замороччя
Синонім до слова:  Мрія
Master-capt: - Бажання.Марення.Збагнення.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мрія
Іван Мотрюк: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - центрист
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - посередник
Синонім до слова:  Хліб
Это_я_Алечка: - Жизнь, суть, сытость, заработок, дом.
Нові твори