Ужасно осознать, что ты - один из большинства,
Один из множества таких же самых
Строителей воздушных храмов.
Надежд моих опавшая листва
Мне говорит, что мне не выбраться из ямы.
Ужасно осознать, ты - не один такой,
Таких как ты до боли много.
Вас ждёт похожая дорога.
Ты можешь выбрать - быть рекой,
Иль мясом, чтоб ходить под Богом.
весна 2012
Michelle Paffer відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нет. Этот стих о том, что ты можешь выбирать: или стать самим собой, стать особенным, струиться и течь рекой, или быть просто одним из большинства таких же самых, подчиняться одним и тем же правилам, стереотипам.
Всі всього лише набір бітів і байтів. Дивно щось подібне чути від робота. Напевно вам варто форматнутись...коллега....
Michelle Paffer відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У мережі - так, всього лиш біти і байти, але за аватарками та надрукованими словами є люди, які щось відчувають, про щось думають, мріють, які дихають повітрям, йдуть вулицями, п'ють каву або чай, зустрічаються з друзями, закохуються
Правда, це жахливе відчуття. Але ми прагнемо не бути такими, як усі. І саме прагнення - це вже перший крок із тієї ями...
Michelle Paffer відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, ви безумовно праві, саме прагнення - це і є перший крок до того, щоб стати кращім, ніж є, щоб самовдосконалюватись, розвиватись, наповнювати себе новим.
Дякую за коментар
