Коля студент не коловся в общазі ні разу,
Лише часами курив зі всіма анашу…
Пиво хлептав, пив горілку, як кляту заразу,
Це все насправді, ніколи я вам не брешу.
Колю в общазі усі називали - професор…
Вчився відмінно, тягнув на червоний диплом…
Грав преферанс і не мав по житті Коля стресів,
Часто бувало під ранок він спав за столом.
Карта – фортуна любила студента Миколу
І він ні разу у програші крупнім не був,
Та один раз він касу загріб комсомолу,
Ту, яку з сейфа бувший комсорг потягнув.
І налетіла тічня комсомольська, як зграя,
Виграні гроші хотіли вернути назад,
Коля й не знав, що хмара в повітрі літає,
Скільки на нього чекає у ВУЗі засад.
Але Микола виходив з бійцівського роду,
Він за законами честі і совісті жив,
Понад усе любив справедливість й свободу,
І комсомолі ніколи тоді не служив.
Тиждень ходила общага під кайфом щоднини,
Гріш комсомолу прийшов до вподоби усім…
Всі захищали Миколу, підставивши спини,
Бо для студентів Микола завжди був своїм.
Класний вірш для блатного шансону! Якщо знайдете виконавця - підберемо мотивчик,зробимо фонограму.
Я в свою чергу запропоную текст Ярославу Чорногузу. В нього є ідея зробити цикл пісень україномовного блатнячку.
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бродяги! Пропить комсомольську касу!? А, взагалі, на що та каса була ще призначена, як не на кайф для молоді? Здається мені, що той Микола був по-батькові Устимович, ну, словом, з роду Кармелюків... Гарна сучасна притча.
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Знайоме імя... 
Маю підозру, що це автобіографічне... 
