Цей вірш родився під враженням
вірша одного юного поета...
Минули дні, минають ночі,
Я не забув жаринки-очі...
Я не забув вогонь твоїх долонь,
Коли на березі, у Сочі,
Шептала тихо - "Охолонь..."
А там були лиш тільки ми
Та хитрий місяць з висоти
Стелив для нас у даль доріжку...
А ти шептала так слова...
Від них п'яніла голова,
Від них і зараз не засну у ліжку...
... Минули дні,..
Тепер я тайно на стіні
Рисую ніжно твій портрет...
І в памяті моїй
Цей юний образ твій
Зайняв найвищий паритет...
... Як тільки літом темні ночі -
З небес сіяють твої очі,
Іскряться в сузірї Вероніки...
... Та все спокою не дає,
Палаюче лице твоє,..
Бо день остався в пам'яті навіки...
не погоджуюся, якщо олівцем, то -штрихування, тоді буде "штрихую" ну ніяк не "рисую", чітко виражений русизм, який приторможує політ уяви при прочитанні і ще якось "тайно" ріже...може і його чимось замінити, тоді взагалі буде чудово все
Д З В О Н А Р відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ще раз. Рисунок, рисую - є в українській мові. Дивись укр. словники (хоча б Ганича). ..............
Я б ще змінила "огонь" на "вогонь", і погоджуюсь з A.Kar-Te, там непогано було б замінити на "малюю" , але ти автор, і вирішувати тобі
Д З В О Н А Р відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На рахунок - вогонь в 1-му варіанті так і було, але я багато переробив і вкралась помилочка...
А на рахунок рисую - малюю, див відповідь А.Кар-Те.
Спасибі за уважне читання.
Д З В О Н А Р відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Олю! Розумієш тут такий нюанс. Рисунок від слова - риска, олівцем та ще чорним, або вугіллям та ще в декілька штрихів... А малюнок - в більшості фарбою...
Та хто буде розбиратись в тих нюансах - скажуть "русизм" і все... Але тайно і фарбою - якось не вяжеться. Друге діло олівцем в декілька штрихів...
Спасибі, що заглянула...
і ще якось "тайно" ріже...може і його чимось замінити, тоді взагалі буде чудово все 
..............
