Зустрічаю тебе завжди сонячним настроєм, хоч і з переповненою головою, яка при зустрічі з тобою звільняється від усіх турбот, які обсіли її останнім часом. Стає пустісінькою!!! Вдивляюсь в далекий горизонт, відшукуючи безмежний спокій…Твої ніжні руки починають погладжувати мої…ноги. Холодно!!! Відчуваю м’ятну прохолоду у кінчиках пальців. Небо розгортається безмежною блакиттю. Вдивляється у мене крізь маленькі пухнасті хмаринки…
Стара каменюка вигріває, мов пічка, моє тіло… Пригортаюсь до неї! О! Відчуваю себе справжньою змією! Такою старою і мудрою! Мружусь хитро на сонце!!! Нарешті! Можна поніжитись…
Та ти тепер вже маниш до себе своїм тихим нашіптуванням на вушко про різні історії у твоєму житті, яких було багато-багато, різних-прерізних, цікавих-прецікавих. І я слухаю їх уважно, прислухаюсь до кожного твого слова, вловлюю кожен звук… Звуки твої наповнюють ціле моє тіло. Мої легені дихають в унісон з твоїми. Ти чуєш? Ти відчуваєш це? Я так…Я тепер вся в тобі, цілую тебе у солоні губи, обвітрені вітрами, що зустрічаються там – на отій далекій високій зеленій горі!
Запах! У ньому змішано все: ранкове сонце, піщаний берег, клубочки хмаринок, легкий вітерець, який несе прянощі заморських земель!
Ти! Знову погладжуєш не тільки мої ноги, а вже тепер руки, плечі, волосся! Тремтиш у мені...Цілуєш все моє тіло! І я занурююсь тепер у тебе з головою!
Пірнаю! І ще раз…пірнаю у твої сині хвилі, що котяться до мене розкішними килимами! Випливаю і махаю до сонця рукою!
О! Ця зустріч з тобою є справжнім щастям! Щастям, яке називають МОРЕМ!!!Як я сумую за тобою, МОЄ КРИМСЬКЕ МОРЕ!
Наталю,Ви так чуттєво мовите про море - про море, яке цілий світ для мене, що я наче по новому його побачив, відчув. А фото... Я не втримався і вкрав його.
Наталія Ярема відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
З морем зустрічаюсь тільки літом і то не завжди, але так люблю його!!!А фото ...вважайте, що я його Вам подарувала!
Приємна зустріч з морем. Гарно передані почуття і відчуття
Стара каменюка вигріває моє тіло… Пригортаюсь до неї! О відчуваю себе справжньою змією! Такою старою і мудрою! Мружусь хитро на сонце!!! Нарешті! --чомусь саме ці рядки сподобались
Наталія Ярема відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дійсно на каменюці відчуваю себе змією...Дякую, Оленочко!
Ммм...Яка насолода! Я Вам трішки заздрю, бо давно мрію про море, а все ніяк не виходить поїхати... Так чуттєво і романтично Ви змалювали свою зустріч з лагідним морем, що мені ще більше захотілося до нього! Отак би й поніжилась у його пінних хвилях, як Ви на цьому гарному фото, доданому до вірша...
Наталія Ярема відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталочко, бажаю Вам ще цього літа поїхати до моря! Так люблю зустрічі з ним! Дякую!