Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Luchina: Літо стає квапливим - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі. КОМЕНТАРІ viter07, 30.07.2013 - 22:25
темно-рубінні сливи у дзеркалАх роси. - оце так образ! Світла туга таки буває.
Моя бабця дуже любила сливи "венґерки", а вони за формою нагадують дорогоцінні камінці, та й кольором теж... Нагадалося чи випадково, чи ні... але пам’ять на аромати часто пробуджується в мені і проживає щораз по-новому. Буває світло різних відтінків. Дякую!
![]() Валя Савелюк, 30.07.2013 - 22:06
Літо стає квапливим... - як несподівано і як точно сказано... саме - "стає квапливим"... вірш - зразок лірики - і пластика, і лагідність і шовковистість-бархатистість... легко, без єдиного найменшого "вузлика", навіть з виворотної сторони... прекрасно... ![]() ![]() Luchina відповів на коментар Валя Савелюк, 01.01.1970 - 03:00
Можливо, світ сприймається у ритмі індивідуального життєвого часу. Та серпень, межуючи з вереснем, ніби втрачає свою невинність, стає "дорослим літом". Поспіхом збирає валізи, на всяк випадок бере теплі речі...Дякую Вам, пані Валю, за Ваш шлейф асоціацій - теплих і оксамитових ![]() ![]() |
|
![]()
|