***
Мрію про чисте небо, сонця медову муку,
Про неозорі хвилі ніжності і тепла...
У вечоровій наві тануть останні звуки,
Наче сумна флояра, мовкнуть усі слова.
Лиється з вікон тиша, сон пеленає стіни,
А під ногами знову - тільки холодний віск...
Вийду за браму ночі, янгола перестріну,
Що за собою тягне долі незримий віз,
І поспитаю в нього: Як осягнути мрію?
Як дотягнутись ген аж до світломовних бань?
Поки іще жадаю, поки болю, говію,
Поки іще голубить серце надії длань...
Мрію про чисте небо, сонця медову муку,
Про неозорі хвилі ніжності і тепла...
У вечоровій наві тануть останні звуки,
Наче сумна флояра, мовкнуть усі слова...
(26.07.13)
Чудово!)) Чув нині в Яремчі) Хочу сказати, що якби стіни пеленали сон, то це би була консервація душі, любові в ній, а в тебе навпаки сон пеленає стіни, тож ти своїм серцем, його теплом та любов'ю пеленаєш навіть стіни, бо сон - то мова душі, візуалізація всього, що вона бачить і чує, всього, що вбирає в себе)
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, Сашко, скільки глибинного змісту у Твоїх словах! З кожного можна вивести нитку дискусії, неординарного розуміння і приміряння на себе образу...
Дякую Тобі!
Мрій про небесні муку: світлу, рожеву, теплу
Хто зрозуміє краще гамму твоїх бажань?
Хай кольоровим пензлем липень малює вежу,
Там де зникає промінь поміж блискучих бань.
Лесю, заворожила ти мене своєю поезією. Чудово!!!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, п. Галю, дякую Вам, дорогенька! Хай у Вас будуть світлі, сонячні мрії і хай вони обов'язково здійснюються!!!!
і світлина такаж - чаруюча
