Тональність день наш змінює поволі.
Мажорно чуються нові акорди.
Сегменти в зачарованому колі
Відрізали безповоротно хорди.
Уламки втрат, що розпинали душу.
Життя точили, як іржа залізо.
Трясли надії, мов старезну грушу,
В багаття злісно підкидали хмизу.
Залишилося тільки попелище.
Несказані слова - гірка розпука.
В прогалинах самотньо вітер свище
І відчаєм відгукується в звуках.
Відкинути, забути, не вертати…
Мажорно вдарить по акордах нових!!!
Пейзаж років похмурих і строкатих
Засяє світло-чисто, веселково.
Відкинути б, забути, не вертати…
Мажорно вдарить по акордах нових!!!
Пейзаж життя похмурий і строкатий
Засяє в світлих барвах веселкових.
Надзвичайно, Тамаро
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
минуле минуло і його немає... прекрасні наміри у ЛГ Вашої, пані Тамаро - відкинути геть печальні спогади і "Мажорно вдарить по акордах нових!!!" - хай збудеться і пейзаж життя засяє...)))
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна вам, дорога Валю, за відгук і побажання