Утешение. Лене О.
Над стихом опять
Плачет женщина.
Ей ли не понять –
Горем встречена:
Не трагедия
В стих вписалася –
Там душа моя
Распласталася.
Ты не лей, не лей
Вина в скляночки,
Боль потерь сильней
После чарочки.
Хоть по капле пить,
Хоть пить до смерти-
Чаркой не залить
Жизни пропасти.
Ты зажги свечу
На ночь в горнице,
Помолись Христу
Святой Троице.
Восхвали любовь
К Богу вечную,
Он услышит боль-
Боль сердечную.
Рано поутру,
В самый свет зари,
Помолись Отцу,
Божьей Матери,
Когда вся Земля
Небу молится.
Пусть душа твоя
Успокоится…
30. 12. 08. Г Орел. г. Нассирия.
Г. Орел відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радий бачити, Таню, і читати посили.
Згадуються події, приходить мелодія і за нею виникають слова в якомусь ритмі. Тільки звіряю, щоб не повторювати надто відомі. Цей сумний вірш також наспівую, коли приходить відповідний настрій. Все ніби безсистемно, а може це і є систеиа
.. 
