Переспів одного з епізодів "Енеїди" І. П. Котляревського
варіант 1
Так вічной пам'яті бувало
Козацтво славнеє гуляло,
І все було в Гетьманщині колись:
Горілка, мед і пиво, —шевелись,
Бо завтра сонечко заграє —
Козацьке військо рушить у похід
І славних пісень заспіває
Про те, як твердий їхній хід.
Отак-то музика заграє —
І розцвітуть козацькіїї полки,
Піднявши разом хоругви,
Зачують зброю міцну вороги.
варіант 2
Так вічной пам'яті бувало
Козацтво, наче маків цвіт сіяло,
І ворогів усіх під зябра брало, —
То ж, бачте, добре воювало.
Усе колись в Гетьманщині бувало,
І військо просто шикувало:
Горілку й мед хлистало
Та оселедцем, салом заїдало.
Та загримлять було списи,
Так лях кричить: "Ой, матінко, спаси!"
"Рятуй", і "ґвалт", і "каравул", —
Кричав і навіть польський осавул.
То військо славнеє було,
Що в прах давно вже відійшло,
Але ж добряче все ж гуло,
Вкраїні роблячи добро!
07.05.1997 р.
Оригінал
Так вічной пам'яті бувало
У нас в Гетьманщині колись,
Так просто військо шиковало,
Не знавши: стій, не шевелись;
Так славнії полки козацькі
Лубенський, Гадяцький, Полтавський
В шапках, було, як мак цвітуть,
Як грянуть, сотнями ударять,
Перед себе списи наставлять,
То мов мітлою все метуть.
Славно! 
