UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: НІЧНІ МЕТЕЛИКИ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Анно Доміні, 15.01.2015 - 17:40
....одначе Істинна Любов не спалить їх - навіть якщо і відреклися її. Хіба ні? В тім-то й біда, що летять не на те світло, на яке б треба - бо того, що треба - не бачать  Ще одна притча у книзі Природи 
Тамара Шкіндер, 04.06.2013 - 12:55
 Шукають Огню,щоб за мить згоріти - мить розміром в життя. Красиво,Валю. 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..життя - це Світло і Тепло... тобто Любов... от метелики і прагнуть... дякую, пані Тамарочко... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
думаю, таємницю якусь буття знають комахи ці...))) прагнуть увійти в Огонь, щоб увійти у Світло... а якшо серйозніше, то непереборна потреба їхня у світлі таки символічно виглядає... отак би ми прагнули свободи і незаледності - мабуть, мали б...
морський лев, 30.05.2013 - 22:25
зорепад, зорепад...мить летіти, мить жити... неможливо назад... неможливо спинити... 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, пане Морський Леве, "неможливо назад...неможливо спинити..." - ми з Вами - про одне і те ж... тільки різними словами... дякую Вам... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
тут взаємозалежність двостороння, пане Nikita13, - глибокі думки можуть бути сприйняті тільки тим, хто вміє глибоко бачити... тому - вважатимемо глибину сю спільним нашим з Вами результатом...)))дякую Вам... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дуже Вам дякую, люба пані zazemlena... приємно почути од Вас такі значимі слова...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
стиль... такий він - сам собою... спонтанний... дякую Вам, Марамі... оригінальність - риса притаманна Вашому таланту...
Олекса Удайко, 30.05.2013 - 18:32
"фалдами пишнимиоксамитове чорне тло"... Все хочу збагнути Ваш стиль письма, та не можу, Валентино! Це у Вас від Бога чи від Ума? З любов"ю, Ол  на каву!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
фалда - трубкоподібна складка на одязі, портьєрах і т. ін. - як на картинах - драпіровка... ніч тут виступає у ролі драпіровки до метеликів у прямокутнику освітленої шибки - якщо дивитися ізсередини кімнати...пане Олексо, так я люблю "доводити" і "пояснювати" Вам усі ці мої "витинанки"... правда - таке класне заглиблення у якусь деталь.. а за нею - виявляється навіть для мене - цілий світ... від Бога чи від ума? думаю, від Бога, якщо ум розуміти в смислі "логіка" - ні, я не розбираю на складові, щоб подивитися, як воно там у собі влаштоване і крутиться (так чинить логіка), а - якось інакше... бачу проз...))) дякую Вам і за приємну і цікаву розмову, і за каву, заклик на каву - я завжди "за"... то й почнемо причащатися, мружачить вдоволено до паруючих поверхонь пахучих трунків у схожих до Вічності кружалах наших філіжанок-чашок-... 
gala.vita, 30.05.2013 - 10:16
 "мідний ключ" моя картина, при написанні неочикувано здобула собі ще одного персонажа - метелика, який чомусь втулив себе саме в те місце де була свічка і "згорів" у полум"ї, хоча воно написане олійними фарбами.  метелик так там і є.Ці створіння такі непередбачувані і так прагнуть вогню! Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
геніальна ситуація, Віточко... неймовірна ситуація... треба ж - навіть на полотні умовне світло умовної свічки (самі ж тільки образи, а не реальні предмети і явища!...) - розпізнав і втопився у ньому - увіковічнився у Вашій картині... от і скажіть - хіба не велика таємниця у цій непереможній пристрасті метеликів нічних - до вогню... я вражена історією цією...
Віталій Назарук, 30.05.2013 - 09:06
Прагнуть тепла і світла, хоч знають що згорять...Мудрий вірш... 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
може, вони шукають якогось іншого світла, не нашого - гарячого, а якогось - яке освітлює, але не спалює... а може, до ТОГО світла - тільки через оцю мить - якої вони так безоглядно прагнуть... хто зна, що саме так вабить їх...дякую, пане Віталію...
gala.vita, 30.05.2013 - 08:25
завжди будьласка, чекаю нових звершень з нетерпінням, Влюша!http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426016 і сюди я також зазирала  Дарую Вам сонячного метеличка!!! 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
який прекрасний "малюнок" - ідеальна ілюстрація до теми даної... отак і малося на увазі, коли писалося - "вимикаю світло..." щоб не блукали, а "бачили" справжнє... не збивалися з толку...)))люба Віточко, стосовно "Сухих дощів"... - просто скажу "дякую" - справді прекрасно і може вийняти душу - щоб вознести...))) освітити і назад вкласти - переповнену Світлом... gala.vita, 30.05.2013 - 07:42
…яко душі, що давно колись од Любові Істинної одреклись – упокою вночі не мають, у шибки б`ються – шукають…  тепер я знатиму чого метелики прагнуть - згоріти від кохання, хоча б так відчути , наздолужити втрачене. та то все ілюзія... хоча для метеликів то є сенс... філософія... краса . Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
згоріти від кохання... цілком вірогідно... від необхідності, внутрішньої спраги - Світла! од якого колись одреклись... згодна з Вами, Віточко, у тій складовій, де кохання є світлом... тільки у метеликів усе більш трагічно, либонь - вони шукають дня, сонця... бо колись давно були "денними метеликами"... так біологи стверджують))) (який жах!)так і люди... особливо - сонцезалежні...))) дякую Вам - що заглянули і обізвалися до мене, люба Віточко... |
|
|
||||||||||||||||||||||
