Не ламай байдужо ми життя під корінь,
Не пиляй захланно гілля навесні,
Бо воно в оазі запашної хвої
Багне великодні рипати пісні.
Не лупи кори ми зо самого серця,
Не стели доокруж вічного тріски,
Бо питва жадаю з чистого джерельця -
Зріти як дужіють молоді ліски.
Не глуши ми світу ревом бензопильним,
Душу безневинну в засвіт не жени.
Придивися зором божооким, пильним -
І розкайся щиро, сю ману спини...
***
Голосити будуть великодні дзвони
Понад полонини, згарища сумні.
Плакатимуть гірко вицвілі ікони
Під воскресні свято-радісні пісні,
Поки не учує кожне серце стогін
Вмерлої смереки, тої - навесні...
(3.04.13)
Серце щемить... А наш карпатський колорит додає ще більше чогось такого рідного і знайомого до болю... Якби ж то почули...Та до глухих душею не достукаєшся.
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Жадоба наживи здатна затьмарити все... Принаймні, такий невеселий висновок напрошується опісля споглядання покалічених лісів!
Дякую, Гірська намистинко, за світло Твого співпережиття і розуміння...
Багну великодні рипати пісні,
Багну у Карпати та попід модрини,
Багну, аби в горах та ліси рясні...
Адекватні, наче, баганки в людини? ..
Дуже гарно і щиро, видко, що авторці болить ця проблема, з усіма своїми тельбухами приєднуюся до цього КРИКУ ДУШІ.
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за щире доєднання, п. Любочко! Болить, а як же ж не боліти, коли межі перейдено, міру утрачено в цьому сенсі! Приїджаю защораз додому і защораз дивуюся, на що перетворюються наші карпатські ліси...
На цій землі, все міру має мати.
Деревам теж не вічність вікувати,
Проте ми, люди, маєм розуміти,-
Без них зівянемо, як без вологи квіти.
Порушили ви, Лесю, тему!!! Але світ сьогодні живе наживою. Тільки зараз і тільки нам. А потім - хоч трава не рости...
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ох, п. Володю, аби ж знали як серце рветься, коли приїжджаю в рідні гори, а там бинда за биндою голої чорної, зраненої землі... І то мало і мало...
Дякую за віршове доєднання та розуміння...