Навряд чи хтось зможе колись пояснити,
Чому в серці ніжне тепло?
Чому мрієш час на віки зупинити?
Щоб завжди кохання жило.
Навряд чи хтось зможе колись описати
Безмежність п’янких почуттів,
Коли є слова та не можеш сказати,
Усе, що в душі затаїв.
Навряд чи хтось зможе колись відшукати
Палітру замріяних фарб,
Щоб тихі кохання думки змалювати…
Який колір має цей скарб?
Навряд чи хтось зможе колись передати
Кохання розлучного біль.
Так ніби шматочками серце порвати…
Навряд чи достатньо цих слів…
так гарненько написано, витримана форма вірша, запитання і відповіді на них, і получається, що кохання це взагалі незрозуміла річ, яка не передається нічим. А може й так? Коли серце порвалося на шматочки. Зачіпає.
Людмила Мартиненко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
... справжнє кохання не поясниш, не опишеш, не передасиш ... його лише можна відчути ... і лише тому, кому воно адресоване, тому хто відкритий для його сприйняття, тому хто віддає ідентичні почуття
Людмила Мартиненко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00