«Твій син повернеться додому,
а дому нема…»
(Володимир Цибулько)
А насправді весна. Зрозумій.
Твоє замкнене коло Спінози
Через сірість ґотичних надій
Через спроби злетіти у небо
Таке ж сіре як місто.
Ні, як туман – сіро-біле.
Ти тікаєш від сірих людей
В сіре небо. Твій світ
Кольору миші. Недарма
Тобі
Так до вподоби коти.
А насправді весна…
Руки грієш на вогнищі міста
Кожний вогник вікна
Вуглинкою димної варти
З космосу хтось
Думає нишком – вогонь.
Він не знає, що згасло
У мокрому місті усе –
Навіть серця.
Шкода, що смерті немає –
Я б залюбки полетів
У вічне ніщо.
Та судилося знову вертатись
У Всесвіт асфальту і кави –
Сірим котом, жовтим метеликом,
Білкою чи ескімосом, поетом чи круком.
Навіть віра моя охолола.
А нині весна!
Казку Платона читаю шпакам.
Сон мій Лукрецієм сивим
У мрії папуги.
А за вікном – все той же туман.
І люди все ті ж.
Добре, що кіт муркотів
Тихо на вухо:
«Нині весна…»
можливо, але все пізнається у порівнянні, а все геніальне - просте, і це не мої слова))) можна писати складно, але тонко, а можна нагромадити слів, а змісту - нуль. мені як філологу деколи сумно читати, що то є верх майстерності. знати напам"ять словник - це ще не означає володіти словом. але це не про Вас. з повагою, Ірина
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
гарно, світло і... сумно. але світло. читаючи - відпочиваєш на такій поезії
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння! Цікаве у Вас сприйняття моїх творів. Мені здавало ( і багатьом читачам так само), що твори в мене важкі і складні... Кожен читач сприймає по-своєму...
Коменти, певно, зайві тут...
Хоча дуже сподобалося втікання у сіре небо від сірих людей і саме життя, кольору сірої миші... Таке близьке і зрозуміле якось по-своєму. А ще ж це вічне ніщо, котрому не знайти початку ані кінця, і котрого, зрештою, певно, й немає...
Зайві коменти, та не зайва щира подяка за рядки ці...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Коментарі ніколи не зайві... Приємно знайти читачів які розуміють твори... Дякую, що завітали, дякую за відгук!