Коли горе зустріне з обіймами,
І життя моє випаде зливою,
Всеодно я залишуся сильною,
Всеодно я залишусь щасливою!
Нерви точно з заліза не сковані,
І душа без щита захищається,
Та терпіння є нам подароване -
Все для чогось в житті відбувається.
Фотографії давні порадують,
Доля в них як нікому всміхається.
І за все, що було, я подякую -
Все для чогось в житті відбувається.
Завтра злива ущухне на пристані,
Після зливи усе розпускається -
Пам'ятай цю нескорену істину -
Все для чогось в житті відбувається!
в мене теж э такі вірші, але останнім часом налаштовую себе на позитив, треба бачити у всьому хороше, бо по-іншому життя втрачає сенс і набуває сенсу суїцид, а ми ж молоді та гарні, навіщо нам всякі суїциди?) шлю я їх далеко-далеко, світ за очі)
дійсно впевнений і сильний віршик, повний ентузіазму...хм...невеличкий відсоток людей пише зараз в такому оптимістичному стилі, в основному, тим більше - дівчата, пишуть щось зневіресе, суїцидально-апокаліптичне і упаднічєське, добре, що є ще порох в порохівницях у нас і Ви розумієте, що зациклюватися на минулому не варто, а слід впевнено дивитися вперед і вірити в життя
Тетяна Жернова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую)) Але в інших моїх віршах є також суїцидально-апокаліптичне ))