Душе моя, прошу тебе,
не покидай це грішне тіло.
Життя люблю, а в нім себе,
все розкажу що наболіло.
О Господи, мені прости ,
я заробив гріхів немало.
Повинен я свій хрест нести,
відповісти за все що стало.
Я певен в тому що грішать,
всі і повсюди в цьому світі,
лиш Богу одному рішать
хто й перед ким буде в отвіті.
А я ж прошу душеньку свою,
щоб з тіла йти не поспішала,
я все ж повинен довести,
що хвиля та ще не настала.
Думками й ділом докажу,
що я живу не випадково,
збудую дім, сад посаджу
і на дверях вчеплю підкову.
12:08 29\11\2011р А.В.Травневий
м.Тернопіль