www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425438
Ні, кохання в тебе вже не прошу я
Відцвіли конвалії мої!
Хоч доріжки наші запорошено,
Лину я до тебе знов, хорошая,
Шлю тобі я помисли свої.
Бо ж було у нас усе, мов в юності:
Злети і падіння долі дар;
Цноти спалахи і зваба мужності,
Ревності отрута й ліки чулості,
І жіночності п'янкий нектар.
Хай конвалій цвіт уже в минулому,
Хай стежки вже терном заросли,
Та в душі моїй, хоч зраненій, та юній ще,
Квітне терен майськими відлуннями,
Кличуть у дорогу віщі сни...
Ні, кохання в тебе вже не прошу я:
Відпалали пристрастей вогні!
Тільки чом у серце стукаєш, хорошая,
Чом здіймаєш гамір там непрошений
І бентежиш помисли мої?
Хай конвалій цвіт уже в минулому,
Хай стежки вже терном заросли,
Та в душі моїй, хоч зраненій, та юній ще,
Квітне терен майськими відлуннями,-----ось і нехай так буде, чудово
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так і Буде! Щиро вдячний за відвідини та добрі побажання, Танюшо!
Мав задоволення прочитати. Сподобалось! Може щось вдасться придумати... А ще сподобались ваші з Печорою наміри відносно мене!
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Привіт, Сергію! Радий, що завітали! Дійсно мені подобається Ваша музика. Про це я говорив Печорі. Та пропонувати щось Вам не посмів. Тим більше, що кожен композитор має свої уподобання.
З Першотравнем Вас
Ні, кохання в тебе вже не прошу я: Відпалали пристрастей вогні! Тільки чом у серце стукаєш, хорошая, Чом здіймаєш гамір там непрошений І бентежиш помисли мої?
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00