Ти не сумуй, що віхола патлата
Порозкидала жменями руно...
Ще буде в небі райдуга строката,
Бузкова хвиля пирсне у вікно.
Ще у зворі́ смарагдового лісу
Заграє спів сатинових струмків,
Прудкого вітра, вправного гульвісу,
Приго́рне вільха жмутками листків.
Сповивши тіло в лагідні тумани,
Немов у пінне свіже молоко,
Зустрінеш біле марево світанне
Над бірюзово-глянцевим ставком.
І, напоївши пахощами рути
Мрійливу душу, солодко зітхнеш...
Це так важливо істину збагнути:
Все проминуще і негода - теж.
ну, це був позитивний коментар... стосовно шукачів істин - досить відсторонена думка... жодних оцінок - неправильних істин не буває, либонь, бо кожна людина шукає тих знань, чи вражень, які для неї важливі... я про те, що жити цікаво - і хто хоче про щось дізнатися - стукає (це з Євангелія) - то дізнається... усього лиш...
ну, і зрозумівши якусь закономірність життя - поети намагаються поділитися своїм відкриттям з усім світом - людьми, щоб життя їхнє - людей, усіх - стало кращим... тепер, сподіваюся, я висловилася більш конкретно і розвіяла Ваші сумніви щодо Ваших істин - таких само цікавих і вагомих, як і мої, чи будь кого з нас...
якщо Ви знайшли у моєму попередньому коментареві щось таке, що Вас насторожило, то у мене й думки не було насторожувати Вас... навпаки, я сказала, що мені вірш сподобався, і особливо сподобалася його кінцівка...
либонь, мені не вдалося висловитися настільки однозначно, наскільки вартувало б... але мені здається, у Вас не мало б бути причин для якихось підозр стосовно моєї доброзичливості до Вас і вірша Вашого... шкодую...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, що пояснили більш детально. Мені подумалося, що попередній коментар був дещо іронійним.Виходить, що я помилилася, тому прошу вибачення.
істину збагнути - справді важливо... "хто стукає - тому відкриють..." ту, його істину - якої домагався... і видасться цому, котрий достукався, що може врятувати світ - пізнавши істину свою... але це буде тільки гарний намір... бо істин багато...
Все проминуще і негода - теж...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Поки що не зрозуміла, про що йдеться в коментарі...Так, істин багато і може моя і не зовсім правильна.Просто я мала на увазі, що не варто надто журитися через якісь дрібні щоденні невдачі, бо все це минеться і після лютої заметілі настане світлий весняний ранок.І зовсім не намагалася врятувати світ. Дякую за візит і Вашу думку!